Studia Slavica
Volume/Issue:
Volume 66: Issue 1
Семантика та поширення унгаризму салаш у карпатському діалектному ареалі
Author:
Н. І. Пашкова Кафедра української філології та славістики, Київський національний лінгвістичний університет, вул. Велика Васильківська, 73, UA-03150 Київ, Україна

Search for other papers by Н. І. Пашкова in
Current site
Google Scholar
PubMed Close
Pages:
135–143
Online Publication Date:
22 Apr 2022
Publication Date:
22 Apr 2022
Article Category:
Research Article
DOI:
https://doi.org/10.1556/060.2021.00011
Keywords:
salash; Carpathian dialects; Slavic languages; Balkan languages; temporary housing; semantics; ethnolinguistics; dialectology; etymology;
Restricted access

Метою даної статті є дослідження розвитку фонетичної форми та семантики, визначення походжен-ня та поширення слова салаш у говірках карпатського ареалу, а також у континуумі балканських та слов’янських мов. Робота проведена в руслі традиційних проблем балканських та карпатських сту-дій, кінцевою метою яких є збирання, опис семантики та вивчення походження ідіоетнічної куль-турної лексики давнього пастушого населення цього етномовного континууму, зрозуміти шляхи і час утворення цього етнокультурного феномена та його спільної лексики.

Матеріалом для аналізу у статті послужили загальномовні, спеціальні та діалектні словники, а також діалектологічні атласи та лінгвістичні карти слов’янських і балканських мов (української, російської, словенської, болгарської, македонської, сербської, словацької, польської, румунської та ін.) та їх карпатських діалектів. У дослідженні використано методи семантико-фонетичного аналі-зу варіантів слова у лексикографічних джерелах, інтерпретації лінгвістичних карт, етимологічного аналізу.

Лексема салаш, яка входить до карпато-балканського етнокультурного словника, давно була за-писана діалектологами і її семантика вивчалася багатьма дослідниками мов і діалектів цього ареалу, картографувалася у численних діалектних та ареальних лінгвістичних атласах. Але щодо походжен-ня цього слова висловлювалися різні припущення і єдиної думки в дослідників до цього часу не було. На основі проведеного дослідження ми визначаємо номінативну модель, за якою утворено цей карпатизм угорського походження, як дериваційно-метонімічну фінітивну модель «функція – дім», лексему за утворенням як девербативний фінітив із первісною семантикою ‘місце зупинки, ночів-лі’, утворений від угорського дієслова száll ‘зупинятися на ночівлю’.

Порівняльне вивчення семантики діалектного слова салаш дозволило визначити такий розвиток його основних та похідних значень: ‘місце для ночівлі’, ‘сезонне тимчасове житло’, ‘будівля для до-машніх тварин’, ‘будівля для пастухів’, ‘господарство пастухів у горах’, ‘стадо’, ‘табір’, ‘будь-яке тим-часове житло’. Порівняльно-історичне дослідження, проведене із залученням широкого діалектного матеріалу різних мов досліджуваного континууму, дозволило остаточно прийняти угорську етимо-логію слова салаш, яке спочатку було поширене в карпатських говірках на позначення пастушого тимчасового житла, а згодом проникло в сусідні мови усіх Балкан і всієї Славії, змінивши свою фонетичну форму та семантику від конкретного до широкого значення ‘будь-яке тимчасове житло з хворосту та гілок’.

The aim of this paper is to study the development of the phonetic form and semantics of the word salash, to determine its origin and distribution in the dialects of the Carpathian area as well as in the continuum of Balkan and Slavic languages. The work is carried out in line with the traditional problems of Balkan and Carpathian studies, the ultimate goal of which is to describe the semantics and study the origin of the idioethnic cultural vocabulary of the ancient pastoral population of this ethnolinguistic continuum, and to understand the ways and the time of formation of this ethnocultural phenomenon.

General, special, and dialect dictionaries as well as dialect atlases and linguistic maps of Slavic and Balkan languages (Ukrainian, Russian, Slovenian, Bulgarian, Macedonian, Serbian, Slovak, Polish, Romanian, etc.) and their Carpathian dialects served as the material for analysis in the paper. The research uses methods of semantic-phonetic analysis of word variants in lexicographic sources, the interpretation of linguistic maps, and etymological analysis.

The lexeme salash, which is part of the Carpatho-Balkan ethnocultural dictionary, has long been recorded by dialectologists, its semantics has been studied by many researchers of languages and dialects of this area, and it has been mapped in numerous dialect and areal linguistic atlases. Various assumptions have been made about the origin of this word, and researchers have not yet agreed. Based on our research, we define the nominative model, according to which this Carpathianism of Hungarian origin was formed as a derivational-metonymic finitive model “function – home”, and the lexeme as a deverbative with the original semantics from the Hungarian verb száll ‘to stay overnight’.

The comparative study of the semantics of the dialect word salash allowed to determine the following development of its basic and derived meanings: ‘a place to spend the night’, ‘seasonal temporary housing’, ‘a building for cattle’, ‘a building for shepherds’, ‘the shepherds’ farm in the mountains’, ‘a herd’, ‘a camp’, ‘any temporary building’. The comparative-historical study conducted with the involvement of a wide dialect material from various languages of the continuum under study allowed us to finally accept the Hungarian etymology of the word salash, which was first used in Carpathian dialects to denote shepherd’s temporary dwelling, and subsequently penetrated into the neighbouring languages of the whole Balkan and Slavic area, developing its phonetic form and semantics from the specific to the broad meaning ‘any temporary dwelling made of firewood and branches’.

  • Атлас української мови. Т. 1–3. Київ, 1984–2001.

  • Горбач О. Лексика говірки бачванско-срімских українців. Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. Вип. 4. Кн. 1. Пряшів, 1969. 309–349.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Грінченко Б. Д. Словарь української мови. Т. 1–4. Київ, 1958.

  • Етимологічний словник української мови. Т. 1–6. Київ, 1982–2012.

  • киш Л. Происхождение слов бекеша, кучма, шалаш и шишак. В кн.: Этимологические исследования по русскому языку. Вып. 4. Москва, 1963. 48–65.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • клеПикова Г. П. Славянская пастушеская терминология. Ее генезис и распространение в языках карпатского ареала. Москва, 1974.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Общекарпатский диалектологический атлас. Вып. 1. Кишинев, 1989.

  • онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. Т. 2. Київ, 1984.

  • Панькевич І. А. Українські говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Praha

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Пашкова Н. І. Номінативні моделі культурного артефакту ДІМ у мовах карпатського ареалу балкано-слов’янського континууму. Київ, 2014.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • раевский Н. Д., Габинский М. А. Скурт дикционар етимоложик ал лимбий молдовенешть. Кишинэу, 1978.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • сТойков С. Лексиката на банатския говор. София, 1968.

  • ТолсТой И. И. Сербскохорватско-русский словарь. Москва, 1982.

  • шухевич В. Гуцульщина. Матеріяли до українсько-руської етнольогії. Ч. 1. Львів, 1899.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Stieber Z. Atlas językowy dawnej Łemkowszczyzny. T. 1–8. Łódź, 1956–1964.

  • Nitsch K., Małecki M. Atlas językowy Polskiego Podkarpacia. Cz. 2. Kraków, 1934.

  • Zaręba A. (red.) Atlas językowy Śląska. T. 1–3. Kraków, 1970–1973.

  • Atlasul lingvistic romîn. Serie nouâ. Vol. 1–3. Bucureşti, 1956–1972.

  • Atlasul lingvistic român pe regiuni Maramureş. Vol. 1–3. Bucureşti, 1956–1973.

  • Bartoš F. Dialektický slovník moravský. Praha, 1906.

  • Bubak J. Teksty gwarowe ze wsi Ząb w powiecie Nowotarskim. Kraków, 1966.

  • Conea І. Clopotiva. Un sat din Haţeg. Vol. 2. Bucureşti, 1940.

  • Dan D. Stâna la românii din Bucovina. Cernăuţi, 1923.

  • Bolocan G., Medvedev T., Voronţova T. (red.) Dicţionar român-rus. Bucureşti–Moscova, 1980.

  • Benkő L. (Hrsg.) Etymologisches Wörterbuch des Ungarischen. Bd. 1–3. Budapest, 1993–1997.

  • Gavazzi M. Pregled etnografie Hrvata. Zagreb, 1940.

  • Arvinte V., Ursu D., Bordeianu M. (red.) Glosar regional. Bucureşti, 1961.

  • Hadrovics L. Jövevényszó-vizsgálatok. (Nyelvtudományi Értekezések 50.) Budapest, 1965.

  • Herman О. A magyar pásztorok nyelvkincse. Budapest, 1914.

  • Hollós A. Az orosz szókincs magyar elemei. Budapest, 1996.

  • Hołub-Pacewiczowa Z. Osadnictwo pasterskie i wędrówki w Tatrach i na Podtatrzu. Kraków, 1931.

  • Karaś M. Orawskie teksty gwarowe z obszaru Czechosłowacji. Kraków, 1965.

  • Kniezsa I. Wpływ węgierski nа język polski. In: Polska i Węgry. Stosunki polsko-węgierskie w historii, kulturze i gospodarstwie. Budapest–Warszawa, 1936. 115–117.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Lizanec P. Magyar–ukrán nyelvi kapcsolatok. A kárpátontúli ukrán nyelvjárások anyagai alapján. Ungvár, 1970.

  • Matlakowski W. Zdobienie i sprzęt ludu polskiego na Podhalu. Zarysy życia ludowego. Warszawa, 1901.

  • Antoniewicz W., Radwańska-Paryska Z. (red.) Pasterstwo Тatr Polskich i Podhala. Т. 5. Wrocław–Warszawa–Kraków, 1963.

  • Podolák J. Pastierstvo v oblasti Vysokých Tatier. Bratislava, 1967.

  • Popović D. Srbi u Vojvodini. Novi Sad, 1957.

  • Ramułt S. Gwara ślemieńska. Сz. 1. Słownik. Poznań, 1930.

  • Simonyi S. Die ungarische Sprache. Geschichte und Charakteristik. Strassburg, 1907.

  • Stachowski M. Kurzgefaßtes etymologisches Wörterbuch der türkischen Sprache. Kraków, 2019.

  • Svěrák F. Karlovické nářečí. Praha, 1957.

  • Benkő Loránd (szerk.): A magyar nyelv történeti-etimológiai szótára 1–4. Budapest, 1967–1984.

  • Vetterl K. Lidové písně a tance z Valašskokloboucka. Č. 1. Praha, 1955.

  • Viciu А. Glosar de cuvinte dialectale din graiul viu al poporului român din Ardeal. Bucureşti, 1906.

  • Vuia R. Tipuri de păstorit la români (secolul XIX-lea – începutul secolului XX). Bucureşti, 1964.

  • Wołosz R. Wyrazy węgierskie w języku polskim. Studia Slavica Hung. 35 (1989): 215–317.

  • Zaręba А. Orawskie teksty gwarowe z obszaru Czechosłowacji. Kraków, 1967.

  • Collapse
  • Expand
Cover Studia Slavica
Studia Slavica
Print ISSN:
0039-3363
Online ISSN:
1588-290X

Senior editors

Editor-in-Chief: Róbert KISS SZEMÁN (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)

Editorial Board

  • Krisztina MENYHÁRT (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)
  • Péter PÁTROVICS (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)
  • Kata JURACSEK (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)

Secretary of the Board

  • Sarolta TÓTHPÁL ((Eötvös Loránd University, Budapest, HU)

Advisory Board

  • Krasimira ALEKSOVA (Sofia University St. Kliment Ohridski, BG)
  • Dalibor DOBIÁŠ (Czech Academy of Sciences, CZ)
  • Joanna GOSZCZIYŃSKA (University of Warsaw, PL)
  • Mária GYÖNGYÖSI (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)
  • László JÁSZAY (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)
  • Marko JESENŠEK (University of Maribor, SLO)
  • Mihály KOCSIS (University of Szeged, HU)
  • Katalin KROÓ (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)
  • Stefan Michael NEWERKLA (University of Vienna, A)
  • Ivana TARANENKOVÁ (Slovak Academy of Sciences, SK)
  • Dalibor TUREČEK (University of South Bohemia in České Budějovice, CZ)
  • Slobodanka Millicent VLADIV-GLOVER (Monash University, Clayton Campus, AUS)
  • Kazimierz WOLNY-ZMORZYŃSKI (University of Silesia in Katowice, PL)
  • András ZOLTÁN (Eötvös Loránd University, Budapest, HU)

 

Sarolta TÓTHPÁL (Secretary of the board)
Institute of Slavonic and Baltic Philology
Eötvös Loránd University
H-1088 Budapest, Hungary
Phone: (+36-1)411-6500 ext. 5253
E-mail: studiasl@btk.elte.hu

Indexing and Abstracting Services:

  • America: History and Life
  • Bibliographie Linguistique/Linguistic Bibliography
  • CABELLS Journalytics
  • Historical Abstracts
  • International Bibliographies IBZ and IBR
  • Linguistics Abstracts
  • MLA International Bibliography
  • SCOPUS

 

 

2023  
Scopus  
CiteScore 0
CiteScore rank Q4 (History)
SNIP 0
Scimago  
SJR index 0.101
SJR Q rank Q4

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Publication Model Hybrid
Submission Fee none
Article Processing Charge 900 EUR/article
Printed Color Illustrations 40 EUR (or 10 000 HUF) + VAT / piece
Regional discounts on country of the funding agency World Bank Lower-middle-income economies: 50%
World Bank Low-income economies: 100%
Further Discounts Editorial Board / Advisory Board members: 50%
Corresponding authors, affiliated to an EISZ member institution subscribing to the journal package of Akadémiai Kiadó: 100%
Subscription fee 2025 Online subsscription: 632 EUR / 694 USD
Print + online subscription: 724 EUR / 796 USD
Subscription Information Online subscribers are entitled access to all back issues published by Akadémiai Kiadó for each title for the duration of the subscription, as well as Online First content for the subscribed content.
Purchase per Title Individual articles are sold on the displayed price.

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Language Slavic languages
English
French
German
Size B5
Year of
Foundation		 1955
Volumes
per Year		 1
Issues
per Year		 2
Founder Akadémiai Kiadó
Founder's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Publisher Akadémiai Kiadó
Publisher's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Responsible
Publisher		 Chief Executive Officer, Akadémiai Kiadó
ISSN 0039-3363 (Print)
ISSN 1588-290X (Online)

Monthly Content Usage

Abstract Views Full Text Views PDF Downloads
Oct 2024 42 1 1
Nov 2024 21 0 0
Dec 2024 14 0 0
Jan 2025 16 0 0
Feb 2025 38 0 0
Mar 2025 27 0 0
Apr 2025 0 0 0