Studia Slavica
Volume/Issue:
Volume 68: Issue 1-2
Реінтерпретація шестодневів в історичній романістиці останніх десятиліть
«Залишок дня» К. Ішіґуро та «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» П. Кралюка
Authors:
Олена Мізінкіна Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, UA-65082 Одеса, Україна

Search for other papers by Олена Мізінкіна in
Current site
Google Scholar
PubMed Close
and
Андрій Чмир Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, UA-65082 Одеса, Україна

Search for other papers by Андрій Чмир in
Current site
Google Scholar
PubMed Close
Pages:
269–279
Online Publication Date:
06 Feb 2025
Publication Date:
10 Mar 2025
Article Category:
Research Article
DOI:
https://doi.org/10.1556/060.2023.00089
Keywords:
six days; K. Ishiguro; P. Kralyuk; novel; The Rest of the Day; main character; reader; artistic technique; reinterpretation; form;
Restricted access

У статті співставляються два романи – «Залишок дня» та «Шестиднев, або Корона дому Острозь-ких» – з метою показати в них новітній мистецький прийом реінтерпретації шестиднева.

Біблійна легенда про створення світу лягла в основу перших шестодневів, які були написані богословами ІІІ–VII ст. Такі твори, на думку дослідників, мали сакральний характер. У романістиці ХХ–ХХІ ст. спостерігається своєрідне оновлення шестодневів.

Для порівняння обрано твори авторів, які мають багато спільного: Кадзуо Ішіґуро та Петро Кра-люк – вже досвідчені письменники, мають у своєму доробку чимало прозових творів; творчість обидвох митців визнана суспільством (британець – лауреат Нобелівської премії з літератури, укра-їнець – лауреат численних вітчизняних премій); сучасники, які не бояться експериментувати з сю-жетами, героями, вічними темами, жанрами.

Зіставлення романів «Залишок дня» та «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» дає підстави констатувати те, що їхні автори десакралізують шестоднев. Первісна ідея творення всесвіту зво-диться до представлення зовнішнього та внутрішнього світу головних героїв. Яким було життя Сті-венса та Василя-Костянтина читач дізнається за ті ж шість днів. Тобто часові рамки, які у романах пов’язані з оповідями персонажів, зберігаються. Композиція творів К. Ішіґуро та П. Кралюка нага-дує побудову шестодневів.

Водночас на основу шестоднева письменники накладають свої ідеї. Якщо К. Ішіґуро у заголовок кожної частини (яка є окремим днем у житті персонажа) виносить час доби та назву населеного пункту, то П. Кралюк – барву та місто (поселення). Головний герой «Залишку дня» – це людина, яка обізнана з подіями І пол. ХХ ст. у Великобританії, Німеччині, Франції, внаслідок виконання поса-дових обов’язків. Герой «Шестиднева» – особистість, яка причетна до визначальних подій в історії України, Королівства Польського, Великого князівства Литовського у XVI ст. Оповідачі в обох ро-манах – вони ж головні герої, які на схилі літ рефлексують та шукають виправдання своїм вчинкам. Ці чоловіки різні за соціальним становищем у суспільстві, бо в К. Ішіґуро це дворецький Стівенс, а в П. Кралюка – князь Василь-Костянтин Острозький. Такий вибір статусу героїв допоміг письмен-никам відтворити ключові події в Європі крізь призму їхнього сприйняття. В обох романах поряд з оповідачами є персонажі (економка міс Кентон – у Стівенса, художник Іван – у Василя-Костянти-на), які допомагають головним героям усвідомити свої помилки, фактично здійснивши акт сповіді. Задля рефлексії героїв письменники творять ситуацію подорожі (у «Залишку дня» – автомобільна мандрівка Стівенса, а в «Шестидневі» – екскурси в минуле у снах та мареннях Василя-Костянтина).

Таким чином, Кадзуо Ішіґуро та Петро Кралюк переосмислили принципи шестидневів, осучас-нивши їх. Письменники використали первісну форму, змінивши зміст. Такий художній прийом вирізняє поетику їх ніх романів та привертає увагу вибагливого читача-інтелектуала.

The paper compares two novels – The Remainder of the Day and Six Days, or the Crown of the House of Ostrozki – in order to show in them the newest artistic method of reinterpreting the six-day period.

The biblical legend about the creation of the world formed the basis of the first six days, which were written by theologians of the 3rd–7th centuries. According to researchers, such works had a sacred character. In novelistics of the 20th–21st centuries a kind of renewal of the six days is observed.

For comparison, the works of authors who have a lot in common are selected: Kazuo Ishiguro and Petro Kralyuk are already experienced writers, have a lot of prose works in their works; the work of both artists is recognized by society (British – laureate of the Nobel Prize in Literature, Ukrainian – laureate of numerous national awards); contemporaries who are not afraid to experiment with plots, heroes, eternal themes, genres.

A comparison of the novels The Remainder of the Day and Six Days, or the Crown of the House of Ostrozki gives reason to state that their authors desacralize the six days. The original idea of creating a universe boils down to the depiction of the outer and inner world of the main characters. The reader will find out what the life of Stevens and Vasyl-Kostyantyn was like in the same six days. That is, the time frames that are related to the stories of the characters in the novels are preserved. The composition of the works of K. Ishiguro and P. Kraliuk resembles the composition of the Six Days.

At the same time, writers impose their ideas on the basis of the six-day event. If K. Ishiguro puts the time of day and the name of the settlement in the title of each part (which is a separate day in the life of the character), then P. Kralyuk – indicates the color and the city (settlement). The main character of The Remains of the Day is a person who is familiar with the events of the 1st century 20th century in Great Britain, Germany, France, as a result of the performance of official duties. The hero of Shestydnev is a person involved in decisive events in the history of Ukraine, the Kingdom of Poland, and the Grand Duchy of Lithuania in the 16th century. The narrators in both novels are the main characters who reflect and seek justification for their actions as they age. These men have different social positions in society, because in K. Ishiguro it is the butler Stevens, and in P. Kralyuk it is Prince Vasyl-Kostyantin Ostrozky. Such a choice of the status of the heroes helped the writers to recreate the key events in Europe through the prism of their perception by the heroes. In both novels, along with the narrators, there are characters (Stevens’s housekeeper Miss Kenton, Vasyl-Kostyantin’s artist Ivan) who help the protagonists to realize their mistakes, actually performing an act of confession. For the sake of reflection of the heroes, the writers create a travel situation (in The Remains of the Day – Stevens’ car journey, and in Six Days – excursions into the past in Vasyl-Kostiantyn’s dreams and delusions).

Thus, Kazuo Ishiguro and Petro Kralyuk rethought the principles of six days, modernizing them. Writers used the original form, changing the content. Such an artistic technique distinguishes the poetics of their novels and attracts the attention of a discerning intellectual reader.

  • Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту: в українському перекладі з паралельними місцями та додатками. Київ, 2004.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Білоус П. Шість днів і все життя князя Острозького: літературна критика. Літератур-на Україна, 17 березня 2011 р. 10.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Бойніцька О. С. Особиста та суспільна історія в романі Казуо Ішіґуро «Залишок дня». Мовні і концептуальні картини світу 38 (2012): 74–78.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Браэм Г. Психология цвета. Москва, 2009.

  • Дзюба С. [рец. на кн.:] Кралюк П. Шестиднев, або Корона дому Острозького. Сіверян-ський літопис 2011/2: 131–136.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Довганич М. В. «Японський» контекст романів Кадзуо Ішіґуро. Записки з рома-но-германської філології 1. Одеса, 2020. 360–374.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Зассе С. Яд в ухо. Исповедь и признание в русской литературе. Москва, 2012.

  • Історія української літератури. Т. 1. Давня література (Х – перша половина XVI ст.). Київ, 2013.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Ішіґуро К. Залишок дня. Львів, 2020.

  • Кодекс Бусидо. Хагакурэ. Сокрытое в листве. Москва, 2004.

  • Кралюк П. Шестиднев, або Корона роду Острозького. Київ, 2010.

  • Кралюк П. Петро Кралюк: «Українську еліту ми втратили ще в ХVІІ столітті». Бесіда з письменником. Записав Володимир Коскін. Демократична Україна, 27 травня 2011 р. 17.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Літературознавча енциклопедія. Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Т. 2. Київ, 2007.

  • Мізінкіна О. Cемантика і символіка кольору в романі «Шестиднев, або Корона дому Острозьких» Петра Кралюка. Рідний край 2. Полтава, 2017. 70–76.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Мізінкіна О. Український історичний роман XX століття: проблема трансформації історичної правди. Проблеми сучасного літературознавства 26. Одеса, 2018. 9–20.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Саган О. «Шестиднев, або Корона дому Острозького». Релігійно-інформаційна служба України. 22 листопада 2010 р. https://risu.org.ua/ua/index/studios/announcements_of_publications/39149.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Сидорова О. Г. Кадзуо Исигуро. Писатель в «зыбком мире». Вопросы литературы 2018/4: 301–318.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Силантьєва В. І., Андрейчикова О. А. Деякі особливості романної форми Кад-зуо Ішігуро («Залишок дня», «Не відпускай мене»). Записки з романо-германської філології 1. Одеса, 2021. 194–201.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Синюк С. «Шестиднев» Петра Кралюка. День. 19. 2011. https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/shestidnev-petra-kralyuka .

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Стовба А. С. Образ дворецкого в романе Кадзуо Исигуро «Остаток дня»: кросс-куль-турный аспект. Світова література на перехресті культур і цивілізацій 6. Сімферополь, 2012. 219–230.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Тимошенко Л. Не зовсім ювілейні нотатки. До 400-річчя від дня смерті князя Василя-Костянтина Острозького. Дзеркало тижня. 5. 2008. 21.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний пор-трет у галереї предків та нащадків. Київ, 2012.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Фэрри С. Батлеры, мажордомы и управляющие домашним хозяйством. Профессиона-лы XXI века. Москва, 2009.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Харчук Р. Роман про історичну й духовну сліпоту. ЛітАкцент, 10 лютого 2011 р. http://litakcent.com/2011/02/10/roman-pro-istorychnu-j-duhovnu-slipotu.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Swift Gr. Kazuo Ishiguro. An interview. Bomb 29 (1989): 22–23.

  • Collapse
  • Expand
Cover Studia Slavica
Studia Slavica
Print ISSN:
0039-3363
Online ISSN:
1588-290X

Senior editors

Editor-in-Chief: Róbert KISS SZEMÁN (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

Editorial Board

  • Krisztina MENYHÁRT (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Péter PÁTROVICS (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Siarhiej ZAPRUDSKI (Belarusian State University, Minsk, BLR)

Secretary of the Board

  • Sarolta TÓTHPÁL ((Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

Advisory Board

  • Krasimira ALEKSOVA (Sofia University St. Kliment Ohridski, BG)
  • Dalibor DOBIÁŠ (Czech Academy of Sciences, CZ)
  • Joanna GOSZCZIYŃSKA (University of Warsaw, PL)
  • Mária GYÖNGYÖSI (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • László JÁSZAY (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Marko JESENŠEK (University of Maribor, SLO)
  • Mihály KOCSIS (University of Szeged, HU)
  • Katalin KROÓ (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Stefan Michael NEWERKLA (University of Vienna, A)
  • Ivana TARANENKOVÁ (Slovak Academy of Sciences, SK)
  • Dalibor TUREČEK (University of South Bohemia in České Budějovice, CZ)
  • Slobodanka Millicent VLADIV-GLOVER (Monash University, Clayton Campus, AUS)
  • Kazimierz WOLNY-ZMORZYŃSKI (University of Silesia in Katowice, PL)
  • András ZOLTÁN (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

 

Sarolta TÓTHPÁL (Secretary of the board)
Institute of Slavonic and Baltic Philology
Eötvös Loránd University
H-1088 Budapest, Hungary
Phone: (+36-1)411-6500 ext. 5253
E-mail: studiasl@btk.elte.hu

Indexing and Abstracting Services:

  • America: History and Life
  • Bibliographie Linguistique/Linguistic Bibliography
  • CABELLS Journalytics
  • Historical Abstracts
  • International Bibliographies IBZ and IBR
  • Linguistics Abstracts
  • MLA International Bibliography
  • SCOPUS

 

 

2023  
Scopus  
CiteScore 0
CiteScore rank Q4 (History)
SNIP 0
Scimago  
SJR index 0.101
SJR Q rank Q4

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Publication Model Hybrid
Submission Fee none
Article Processing Charge 900 EUR/article
Printed Color Illustrations 40 EUR (or 10 000 HUF) + VAT / piece
Regional discounts on country of the funding agency World Bank Lower-middle-income economies: 50%
World Bank Low-income economies: 100%
Further Discounts Editorial Board / Advisory Board members: 50%
Corresponding authors, affiliated to an EISZ member institution subscribing to the journal package of Akadémiai Kiadó: 100%
Subscription fee 2025 Online subsscription: 632 EUR / 694 USD
Print + online subscription: 724 EUR / 796 USD
Subscription Information Online subscribers are entitled access to all back issues published by Akadémiai Kiadó for each title for the duration of the subscription, as well as Online First content for the subscribed content.
Purchase per Title Individual articles are sold on the displayed price.

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Language Slavic languages
English
French
German
Size B5
Year of
Foundation		 1955
Volumes
per Year		 1
Issues
per Year		 2
Founder Akadémiai Kiadó
Founder's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Publisher Akadémiai Kiadó
Publisher's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Responsible
Publisher		 Chief Executive Officer, Akadémiai Kiadó
ISSN 0039-3363 (Print)
ISSN 1588-290X (Online)

Monthly Content Usage

Abstract Views Full Text Views PDF Downloads
Oct 2024 0 0 0
Nov 2024 0 0 0
Dec 2024 0 0 0
Jan 2025 0 0 0
Feb 2025 3791 1 1
Mar 2025 3600 5 4
Apr 2025 0 0 0