У статті подано результат комплексного скринінгу сучасних українських (для порівняння акцен- товано увагу на польських й угорських) медіа для з’ясування маніпулятивної функції фразеологіз- мів. Автором подано типові моделі функціонування фразеологічних одиниць у масовій комунікації (зазначення зон семантичних зіткнень), які становлять певну матрицю динамічних процесів сучас- них мов. У сучасних медіа автори все частіше звертаються до фразеології як сучасного маніпулятив- ного ресурсу, що допомагає донести «правильну» думку до реципієнта. Особливо дієвими виявля- ються фразеологізми у заголовках, які виконують роль смислового центру медіастатей. Також нами розглянуто фразеологізм в інших частинах медіатексту – підзаголовку та висновку, в яких фразео- логія виконує пʼять ключових функцій – смислову, роз’яснювальну, інформативну, акцентуальн y та алюзійну. Важливо, що кожна із функцій відповідає вимогам часу та критерію фактологічності, що допомагають при створенні медіатексту. За нашими спостереженнями, найбільше фразеологізми з маніпулятивною метою використовуються в інтернет-комунікації, яка характеризується особливим динамізмом та інформаційною резонансністю. Доведено, що фразеологія як вербальний культур- ний код здатна впливати на реципієнта, враховуючи його фонові знання. А тому до уваги бралися медіаресурси, що мають велику аудиторію читачів (друкована преса) / глядачів (телебачення, інтер- нет) / слухачів (радіо). Важливо, що автором узяті до уваги медіаресурси, обмежені часом (адже піс- ля 24 лютого 2022 року у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії на територію України деякі національні медіа змінили свою сітку мовлення та контент або ж зовсім зникли з інформаційного поля). На наше переконання, обʼєктивація отриманих даних залежить від рівномірного моніторин-гу медіаджерел (це і передбачено в нашому дослідженні, коли під аналіз потрапили різноформатні та різножанрові ЗМІ – друковані та електронні). Особливу роль у статті відведено новим фразеоло- гізмам, що виникають як: (а) мовленнєві роздуми про суспільно-політичні зміни (екстралінгваль- ний фактор); (б) типове явище «мовної моди» (інтралінгвальний фактор); (в) маніпулятивний універсум масової свідомості (психолінгвальний фактор); (г) мовленнєвий репрезентант глобаль- них інформаційних змін у світі (технологічний фактор). Динаміка мовних процесів залежить від прогресивних змін мовних систем та еволюції функціональних стилів, зокрема розширення меж медіастилю (виникнення нової інформаційної сфери → поява нового медіаджерела → поява нового маніпулятивного засобу → поява нового фразеологізму).
The article presents the result of a complex screening of a modern Ukrainian (to make a comparison, atten- tion is focused on Polish and Hungarian) media to clarify the manipulative function of phraseology. The author presents typical models of phraseological units functioning in mass communication (indication of semantic collision zones), which constitute a certain matrix of dynamic processes of modern languages. In modern media, authors increasingly turn to phraseology as a modern manipulative resource that helps con- vey the “correct” thought to the recipient. Phraseologisms in headlines, which play the role of the semantic center of media articles, are especially effective. We also considered phraseology in other parts of the media text – the subtitle and the conclusion, in which phraseology performs five key functions – meaningful, ex- planatory, informative, accentual allusive. It is important that each of the functions meets the requirements of time and the criterion of factuality, which help in creating a media text. According to our observations, idioms with a manipulative purpose are mostly used in Internet communication, which is characterized by special dynamism and informational resonance. It is proved that phraseology as a verbal cultural code can influence the recipient, given his background knowledge. Therefore, media resources with a large audience of readers (print press) / viewers (television, Internet) / listeners (radio) were taken into account. It is im- portant that the author took into account time-limited media resources (after February 24, 2022, in connec- tion with the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine, some national media changed their broadcasting network and content, or completely disappeared from the media field). In our opinion, the objectification of the obtained data depends on the uniform monitoring of media sources (this is foreseen in our research, when various formats and genres of mass media – print and electronic) came under analysis. A special role in the article is given to new phraseological units arising as: (a) speech reflection on social and political changes (extralingual factor); (b) a typical phenomenon of “linguistic fashion” (intralingual factor); (c) manipulative universe of mass consciousness (psycholingual factor); (d) speech representative of global information changes in the world (technological factor). The dynamics of language processes depends on progressive changes in language systems and the evolution of functional styles, in particular the expansion of the boundaries of the media style (the emergence of a new information sphere → the emergence of a new media source → the emergence of a new manipulative tool → the emergence of a new phraseology).
Барань Є. З історії лінгвоукраїністики в Угорщині (мовознавча діяльність Ласлова Чопея). Studia Slavica Hung. 65/1 (2021): 1–13.
Космеда Т.А., Прасол О.П. «Політичний» фразеологізм у мовній свідомості гали- чан і поляків: проблема трактування. Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: Мовозна- вство Akadémiai Kiadó Budapest. Вип. 20:1 (2014): 77–83.
Мізін К.І. Системні маркери компаративної фразеології крізь призму зіставлення (на матеріалі англійської, німецької, української та російсьскої мов). Мовознавство. Вип. 5 (2009): 60–70.
Шевченко Л.І. (ред.), Дергач Д.В., Сизонов Д.Ю. Медіалінгвістика: словник термінів і понять. Київ, 2014.
Сабольч Я. Рост аналитизма в русском языке и англо-русские языковые контакты. Tractata Slavica 3 (2011): 101–115.
Свешнікова О. Особливості перекладу фразеологічних одиниць англійської мови на українську. Прикладна лінгвістика: проблеми та рішення. Київ, 2014: 15–19.
Сизонов Д. Медицинская терминология в славянских медиа: семантико-стилисти-ческая характеристика. Stylistyka XXIV (2015): 271–281.
Шевченко Л.І. (ред.), Сизонов Д.Ю. Теорія медіалінгвістики: підручник. Київ, 2021.
Фразеологічний словник української мови / Л. Паламарчук, В. Білоноженко, В. Винник, В. Горобець та ін. Київ, 1993.
Словник фразеологізмів української мови / уклад.: В.М. Білоноженко та ін.; відп. ред. В. О. Винник. Київ: Наукова думка, 2003. 786 с.
Bańczerowski J. Nazwy niektórych ciał niebieskich w przysłowiach i związkach frazeologicznych języka polskiego i węgierskiego. Studia Slavica Hung. 58/2 (2013): 253–260.
Corner J. The Scope of Media Linguistics. BAAL Newsletter, 1998.
Faircough N. Media Discourse. London: Arnold, 1995.
Fenyvesi I. Orosz–magyar és magyar–orosz szlengszótár. Budapest, 2000.
Frazeologia: Komparacja systemów i funkcjonowania współczesnych języków słowiańskich / W. Mokienko, H. Walter. Opole: Uniwersytet Opolski. Instytut Filologii Polskiej: Opolskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 2008.
Leksykon aktywnej frazeologii polskiej i ukrainskiej / M. Jaskot, R. Tymoshuk, W. Sosnowski, Y. Ganoshenko. Warszawa: SWPS Uniwersytet Humanistycznospołeczny, 2018.
Manovich L. The Language of New Media. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press, 2002.
Martin H.-P., Schumann H. Die Globalisierungsfalle: Der Angriff auf Demokratie und Wohlstand. Berlin: Rowohlt, 2005.
Perrin D. Medienlinguistik. Konstanz, 2006.
Qureshi S. Globalization in development: Do information and communication technologies really matter? Information Technology for Development 17:4 (2011): 249–252.
Syzonov D. Фразеологічні інновації української мови у медіалінгвістичному висвіт-ленні. Studia Slavica Hung. 63/2 (2018): 333–346.
Tomaselli K. G. Media monitoring and methodology. Communicatio 20/2 (1994): 84–88.
Van Dijk T. What is Political Discourse Analysis? Belgian Journal of Linguistics 11/1 (1997): 11–52.
Zemlanaja N. On Manifestations of the Influence of Globalization on Polish and Russian Languages. Research Intentions. Slavia Orientalis LXV/1 (2016): 131–145.