Studia Slavica
Volume/Issue:
Volume 68: Issue 1-2
Синій колір у мовно-культурних традиціях слов’ян: українсько-чесько-словенські візії
Author:
Людмила Даниленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 01601, вул. Володимирська 64, Київ, Україна

Search for other papers by Людмила Даниленко in
Current site
Google Scholar
PubMed Close
Pages:
45–58
Online Publication Date:
19 Feb 2025
Publication Date:
10 Mar 2025
Article Category:
Research Article
DOI:
https://doi.org/10.1556/060.2023.00131
Keywords:
color semantics; blue color and its shades; vocabulary; phraseology; Ukrainian language; Czech language; Slovenian language; linguistic and cultural traditions of Slavs;
Keywords (Hungarian):
семантика кольору; синій колір та його відтінки; лексика; фразеологія; українська мова; чеська мова; словенська мова; мовно-культурні традиції слов’ян;
Restricted access

Співвідношення між чуттєвим сприйняттям і вербально сформульованим знанням є однією з ак- туальних проблем сучасної лінгвістики. Класичною вважається теорія базових термінів кольору американських учених Б.Берліна та П.Кея, що багато обговорювалася в наукових колах. Привертає увагу факт, що в деяких мовах базові кольори, за термінологією учених, мають варіантні номінації, наприклад, в українській мові синій, блакитний, голубий. Мета нашої студії – компаративний аналіз семантики кольороніма синій в етнокультурних системах трьох регіональних підгруп слов’янських мов: східної (української), західної (чеської) та південної (словенської), у яких ця кольороназва має різний набір лексичних відповідників. У такому компаративному ракурсі, наскільки нам відомо, матеріал розглядається вперше. У фокусі нашої уваги постало питання, яку семантику – первинну і вторинну – презентує кольоронім синій. Аналіз лексичного матеріалу показав, що синій колір та його відтінки в українській, чеській та словенській мовах представлені значною кількістю найме- нувань, які виявляють асоціативні зв’язки з реальним світом речей і явищ без чіткого переважання одного чи кількох об’єктів-референтів. При цьому семантична структура синього кольору виявила- ся доволі складною і мінливою внаслідок етимологічних колізій. Свою роль тут відіграє також пси- хологічний чинник: індивідуальне сприйняття об’єкта чи суб’єкта в кожному конкретному дискурсі спричиняє рухливість семантики синього кольору, його багату синонімію та валентність. З цього погляду слід розглядати український прикметник голубий, що в сучасній мові розвинув неприта- манну для чеської та словенської мов семантику гомосексуаліст.

Значення синього кольору релевантне для фразеологічних одиниць, які виявляють стійкі зв’язки з назвами мотивованих денотатів. Це стосується історичних і сучасних реалій в галузі економіки і соціальних відносин, що утворюють групу міжкультурних фразеологічних еквівалентів. Водночас колірний компонент синій у фразеології досліджуваних мов засвідчив ідіоматичне значення образ- них сполук: чеської modré pondělí, словенської plavi ponedeljek. Ми обстоюємо гіпотезу, що мотив «не працювати в понеділок» – загальноєвропейський, що виник y Середньовічну епоху та був повʼяза- ний спершу з карнавальними традиціями, потім – з цеховим братством ремісників, передусім шев- ців. Німецька мова послужила провідником «синього понеділка» на чеський і словенський ґрунт.

The relationship between sensory perception and verbally expressed knowledge is one of the topical problems of modern linguistics. The theory of the basic color terms of the American scientists B. Berlin and P. Kay, which has been widely discussed in scientific circles, is considered classic. Notably, basic colors in some languages, according to scientific terminology, have variant nominations: for example, blue, sky-blue, and azure in Ukrainian. The purpose of our study is to conduct a comparative analysis of the semantics of the color blue in the ethnocultural systems of three regional subgroups of Slavic languages: Eastern (Ukrainian), Western (Czech), and Southern (Slovenian), in which this color name has a different set of lexical counterparts. In such a comparative perspective, as far as we know, this material is considered for the first time. The focus of our attention was the question of what semantics – primary and secondary – are presented by the color blue. The analysis of the lexical material showed that the color blue and its shades in the Ukrainian, Czech, and Slovenian languages are represented by a significant number of nouns that reveal associative connections with the real world of things and phenomena without a clear predominance of one or more referent objects. At the same time, the semantic structure of the color blue turned out to be quite complex and changeable due to etymological collisions. A psychological factor also plays its role here: the individual perception of an object or subject in each specific discourse causes the mobility of the semantics of the blue color, its rich synonymy, and valence. From this point of view, the Ukrainian adjective blue should be considered, which in the modern language has developed semantics unusual for the Czech and Slovenian languages – homosexual.

The meaning of the blue color is not lost in phraseological units that show stable connections with the names of motivated denotations. This refers to historical and modern realities in the field of economy and social relations, which form a group of intercultural phraseological equivalents. At the same time, the blue component in the phraseology of the studied languages testified to the idiomatic meaning of figurative compounds: Czech modré pondělí, Slovenian plavi ponedeljek. We stand by the hypothesis that the motive for not working on Monday is a pan-European one that originated in the Middle Ages and was first associated with carnival traditions, then with the guild fraternity of artisans, primarily shoemakers. The German language served as a guide for “Blue Monday” on the Czech and Slovenian foundations.

  • Бабій І. Семантико-естетична парадигма назв кольорів у сучасній українській мові (на матеріалі художньої прози ХХ ст.). Тернопіль, 2021.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Грінченко, Б. Словарь української мови: в 4-х т. Київ, 1958.

  • Даниленко Л. И. Чешский фразеологизм modré pondělí ‘синий понедельник’ на иноязычном фоне: от архаики до неологии. Bohemistyka 1 (2021): 67–80.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Деркач М. У синьо-жовтій Раді не місце «голубим». http://surl.li/epidc

  • Етимологічний словник української мови. Т.1. Київ 1982; Т. 5. Київ 2006.

  • Критенко А. П. Семантична структура назв кольорів в українській мові. In: Славі- стичний збірник. Київ, 1963: 97–111.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Кульпина В. Г. Лингвистика цвета: термины цвета в польском и русском языках. Москва, 2001.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Корпус української мови. http://surl.li/ephpj

  • Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. Київ, 2003.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Старко В. Корпусні дані в дослідженні українських колоративів. Українська мова, 1 (2014): 51–60.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Словник української мови: у 20 т. http://surl.li/epnhy

  • Фразеологічний словник української мови / Уклад. В. М. Білоноженко та ін. Т. 1–2. Київ, 1993.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Чикало М. І. З історії назв кольорів в українській мові (XIV–XVIII століття). В кн.: Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Т. 234: Праці філологічної секції / ред. О. Куп-чинський. Львів, 1997: 186–209.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Akademický slovník současné češtiny. http://surl.li/epjji

  • Berlin B., Kay P. Basic color terms: Their universality and evolution. Berkeley, Los Angeles 1969.

  • Český národní korpus, syn v9. https://www.korpus.cz

  • Holub J., Lyer S. Stručný etymologický slovník jazyka českého se zvláštním zřetelem k slovům kulturním a cizím. Praha, 1968.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Keber J. Slovar slovenskih frazemov. Ljubljana, 2011.

  • Kigel T. Contrastive analysis of English, Russian, and Hebrew blue Idioms. Филология и культура. Рhilology and Сulture 2022, 1(67): 80–86.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin–New York, 1989.

  • Machek V. Etymologický slovník jazyka českého a slovenského. Praha, 1957.

  • Nikitina T. G., Roberts T. L. Голубая лента и голубь сизокрылый. Об истории одного «заимствования». Revue des études slaves 74(2/3), 2002–2003: 483–492.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Nová slova v češtině. Slovník neologizmů. Praha, 1998.

  • Nová slova v češtině. Slovník neologizmů. Praha, 2004.

  • Paramei G. V. Singing the Russian Blues: An Argument for Culturally Basic Color Terms. Cross-Cultural Research 39(1), 2005: 10–38.

  • Pastoureau M. Modrá. Dějiny jedné barvy. Trad. Helena Beguivinová. Praha, 2013.

  • Pleteršnik M. Slovensko-nemški slovar. V Ljubljani, 1894.

  • Rejzek J. Český etymologický slovník. Praha, 2001.

  • Roberson D. Color Categories Are Culturally Diverse in Cognition as Well as in Language. Cross-Cultural Research 39(1), 2005: 56–71.

  • Slovník české frazeologie a idiomatiky. Výrazy neslovesné. Čermák F., Hronek, J. et al. (red.). Praha, 1988.

  • Slovník české frazeologie a idiomatiky. Výrazy slovesné 1. Čermák F., Hronek J. et al. (red.). Praha, 1994.

  • Schmiedtová V., Schmiedtová B. Určení jazykové základovosti barev v Českém národním korpusu. In: Čermák F., Blatná R. (eds): Korpusová lingvistika: stav a modelové přístupy. Praha, 2006: 285–313.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation

  • Snoj M. Slovenski etimološki slovar. http://surl.li/ephqu

  • Slovník spisovného jazyka českého. https://ssjc.ujc.cas.cz

  • Slovar slovenskega knjižnega jezika. http://surl.li/dtovx

  • Uusküla M. The basic colour terms of Czech. Trames 12(62/57), 2008: 3–28.

  • Vaňková I.: Kapitoly o barvách. In: Co na srdci, to na jazyku: kapitoly z kognitivní lingvistiky / Irena Vaňková et al. Praha, 2005: 195–246.

    • Search Google Scholar
    • Export Citation
  • Collapse
  • Expand
Cover Studia Slavica
Studia Slavica
Print ISSN:
0039-3363
Online ISSN:
1588-290X

Senior editors

Editor-in-Chief: Róbert KISS SZEMÁN (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

Editorial Board

  • Krisztina MENYHÁRT (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Péter PÁTROVICS (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Siarhiej ZAPRUDSKI (Belarusian State University, Minsk, BLR)

Secretary of the Board

  • Sarolta TÓTHPÁL ((Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

Advisory Board

  • Krasimira ALEKSOVA (Sofia University St. Kliment Ohridski, BG)
  • Dalibor DOBIÁŠ (Czech Academy of Sciences, CZ)
  • Joanna GOSZCZIYŃSKA (University of Warsaw, PL)
  • Mária GYÖNGYÖSI (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • László JÁSZAY (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Marko JESENŠEK (University of Maribor, SLO)
  • Mihály KOCSIS (University of Szeged, HU)
  • Katalin KROÓ (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)
  • Stefan Michael NEWERKLA (University of Vienna, A)
  • Ivana TARANENKOVÁ (Slovak Academy of Sciences, SK)
  • Dalibor TUREČEK (University of South Bohemia in České Budějovice, CZ)
  • Slobodanka Millicent VLADIV-GLOVER (Monash University, Clayton Campus, AUS)
  • Kazimierz WOLNY-ZMORZYŃSKI (University of Silesia in Katowice, PL)
  • András ZOLTÁN (Eötvös Loránd University of Budapest, HU)

 

Sarolta TÓTHPÁL (Secretary of the board)
Institute of Slavonic and Baltic Philology
Eötvös Loránd University
H-1088 Budapest, Hungary
Phone: (+36-1)411-6500 ext. 5253
E-mail: studiasl@btk.elte.hu

Indexing and Abstracting Services:

  • America: History and Life
  • Bibliographie Linguistique/Linguistic Bibliography
  • CABELLS Journalytics
  • Historical Abstracts
  • International Bibliographies IBZ and IBR
  • Linguistics Abstracts
  • MLA International Bibliography
  • SCOPUS

 

 

2023  
Scopus  
CiteScore 0
CiteScore rank Q4 (History)
SNIP 0
Scimago  
SJR index 0.101
SJR Q rank Q4

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Publication Model Hybrid
Submission Fee none
Article Processing Charge 900 EUR/article
Printed Color Illustrations 40 EUR (or 10 000 HUF) + VAT / piece
Regional discounts on country of the funding agency World Bank Lower-middle-income economies: 50%
World Bank Low-income economies: 100%
Further Discounts Editorial Board / Advisory Board members: 50%
Corresponding authors, affiliated to an EISZ member institution subscribing to the journal package of Akadémiai Kiadó: 100%
Subscription fee 2025 Online subsscription: 632 EUR / 694 USD
Print + online subscription: 724 EUR / 796 USD
Subscription Information Online subscribers are entitled access to all back issues published by Akadémiai Kiadó for each title for the duration of the subscription, as well as Online First content for the subscribed content.
Purchase per Title Individual articles are sold on the displayed price.

Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae
Language Slavic languages
English
French
German
Size B5
Year of
Foundation		 1955
Volumes
per Year		 1
Issues
per Year		 2
Founder Akadémiai Kiadó
Founder's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Publisher Akadémiai Kiadó
Publisher's
Address		 H-1117 Budapest, Hungary 1516 Budapest, PO Box 245.
Responsible
Publisher		 Chief Executive Officer, Akadémiai Kiadó
ISSN 0039-3363 (Print)
ISSN 1588-290X (Online)

Monthly Content Usage

Abstract Views Full Text Views PDF Downloads
Oct 2024 0 0 0
Nov 2024 0 0 0
Dec 2024 0 0 0
Jan 2025 0 0 0
Feb 2025 107 4 5
Mar 2025 31 2 3
Apr 2025 0 0 0