Статтю присвячено з’ясуванню семантико-структурних особливостей онімного простору «Що- денника» генерального хорунжого М. Ханенка. Автор доводить, що всі пропріативи студійованого «Щоденника» тісно пов’язані і становлять систему, у якій будь-яка одиниця значуща. Аналіз про- пріативів дає підстави вважати, що до периферії онімного простору «Щоденника» М. Ханенка на- лежать бібліоніми (79), геортоніми (9), документоніми (8), фалероніми (3), теоніми (1). Мета статті полягала у з’ясуванні семантико-структурних особливостей онімів, що для цієї пам’ятки створюють периферійне тло.
Дослідження засвідчило, що, крім точного датування, генеральний хорунжий активно послугову- вався християнським календарем, однак головно назвами дванадесятих релігійних свят. Геортоніми цієї групи засвідчують структурну та лексичну варіантність, зрідка – фонетичну. Для зафіксованих назв релігійних свят властива однослівна репрезентація повного найменування без зміни семан- тики, що було властиво українській мові попередніх періодів. Аналізовані щоденникові записи за- свідчують поступовий відхід від «теонімної» традиції, яку продовжували українські церковники, письменники, та літописці-історіографи попередніх століть, що було зумовлено як вимогами жан- ру, так і руйнуванням дихотомії «автор» – «читач», оскільки основну площину отримувала позиція «про себе для себе». Нерозробленість нового жанру спричинилася й до обмеженого використання документонімів, хоч саме це є безпосереднім відображенням сприйняття пересічними українцями того, що відбувається в державі. М. Ханенко для номінування документів використав переважно апелятивні прийменниково-відмінкові конструкції, зрідка удокладнені топонімом, що є органічними в контексті центральної позиції авторського «я». Власні назви книг, використані М. Ханенком, – важлива складова «Щоденника», що характеризує інтелектуально-духовний вектор українства першої половини ХVІІІ ст. Бібліоніми вказують на жанр, хронотоп, дійову особу, автора, ключовий образ, засвідчують активні метонімічні процеси, лексичну конденсацію, синтаксичну синонімію в цьому розряді пропріативів. На хронологічній осі спостерігаємо функційний зсув, коли бібліо- німи, крім номінативної, виконують загалом енциклопедичну функцію, оскільки бібліонім у тек- сті «Щоденника» – це вторинна номінація, де площина писемної фіксації конденсує в собі значно більший обсяг інформації. Щоденникові записи засвідчують функціювання фалеронімів, що мають прозору мотивацію та однотипну структуру. Найменування нагород дають можливість простежити історію становлення «нагородної» сфери, а також розвиток структури та семантики онімів цього класу.
The article was dedicated to clarifying the semantic and structural features of the onymic space of “Shcho- dennyk (Diary)” by M. Khanenko, Ensign General (Khorunzhy). The author proved that all the propriatives of the studied “Shchodennyk (Diary)” were closely related and constituted a system in which any unit was significant. Analysis of propriatives gave reasons to believe that geortonyms, theonyms, documentonyms, biblionyms, and phaleronyms belonged to the periphery of the onymic space of “Shchodennyk (Diary)” by M. Khanenko.
M. Khanenko mainly used the “main” – twelve – geortonyms of the Christian calendar. The names of religious holidays showed structural and lexical variation, and phonetic variation but seldom. Elliptical con- densation – a one-word representation of the full name without changing the semantics – was evidenced only in some geortonyms reflecting the folk tradition of name formation and name usage. Despite the tradition of using theonyms by Ukrainian churchmen, writers and chroniclers-historiographers of previous centuries, M. Khanenko demonstrated a gradual break from it, which was obviously due to both the requirements of the genre and the destruction of the dichotomy “author”–“reader”, in which the position “about myself for myself ” received the main plane. M. Khanenko mainly used appellative descriptive constructions to mark documents. The analyzed contexts testified about the irrelevance of using the full name, a verbal alternative to which the author saw in the appellative and prepositional-case construction with a toponym. The biblionyms used by M. Khanenko were an important component of “Shchodennyk (Diary)” indicating intellectual-and-spiritual dimension of the Ensign General (Khorunzhy). Biblionyms indicated the genre, chronotope, character, author, key image; testified about active metonymic processes, lexical condensation, syntactic synonymy in this category of propriatives. In addition to the nominative function as a main one, biblionyms represented primarily the cognitive aspect of M. Khanenko’s activity determined the encycloedic function, since the biblionym in the text of “Shchodennyk (Diary)” was a secondary nomination. M. Khanenko used phaleronyms in his writings, which had a transparent motivation and a one-type structure, as well as made it possible to reproduce the realities of the “award” sphere.
Абашнік В. О. Пуфендорф Самуель. В кн.: Велика українська юридична енцикло-педія. 2. Харків, 2017. 717–721.
Гетман Л. И. Художественный текст как объект лингвостилистического исследова-ния: материалы к специальному и факультативному курсам. Нежин, 1993.
Денисюк В. Субстантивати як результат когніції людини (на матеріалі «Щоден-ника» генерального хорунжого Миколи Ханенка). В кн.: Зелінська О. Ю. (ред.). Людина в мові і тексті. Умань, 2020а. 165–236.
Денисюк В. Щоденникові записи як джерело поповнення алкономінацій в україн-ській мові. Мовна особистість: лінгвістика і лінгводидактика. V. Київ–Черкаси, 2020b. 111–115.
Дзюба О. Українські мемуаристи ХVIІІ ст.: інтелектуальні інтереси та духовні запити. В кн.: Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII–XVIII ст. 2. Київ, 2018. 483–518.
Дневникъ генеральнаго хоружаго Николая Ханенка. Кіевъ, 1884.
Дневникъ Николая Даниловича Ханенка. Черниговскія епархіяльныя из-вѣстія. 24 (1865): 756–770; 1 (1866): 25–32; 2 (1866): 57–64; 3 (1866): 81–96; 4 (1866): 114–128; 5 (1866): 153–160.
Кононенко В. І. Символи української мови. Івано-Франківськ, 1996.
Орден Святої Анни. https://uk.wikipedia.org/wiki/Орден_Святої_Анни (дата запиту: 28.02.2023).
Sulpicius Severus. https://en.wikipedia.org/wiki/Sulpicius_Severus (дата запиту: 27.01.2023).
Szwejkowska H. Książka drukowana XV–XVIII wieku: zarys historyczny. Wrocław, 1987.