Search Results

Объектом исследования является понятие «отсутствие», относящееся к таким базовым абстрак-тным понятиям, которые играют значительную роль в концептуальной системе языка и имеют важное социальное и культурное значение. Предметом исследования стали поэтические контексты, в которых данное понятие репрезентировано. Поэтические тексты выбраны для анализа не случай-но, поскольку именно в них отражение восприятия отсутствия вскрывает когнитивный потенциал личностей, подходящих индивидуально к отбору и использованию вербальных средств, передаю-щих это понятие. Проведенное исследование механизмов формирования и репрезентации понятия «отсутствие» в поэтическом тексте выполнено с учетом принципа антропоцентризма как осново-полагающего в когнитивной лингвистике. Лингвокогнитивный анализ, в основе которого лежит теория прототипического описания лексико-грамматических явлений, позволяет выявить широ-кий диапазон репрезентации понятия «отсутствие» в поэтическом дискурсе.

Предложенный методологический подход к изучению способов экспликации абстрактного поня-тия «отсутствие» в русском языке апробирован в исследовании поэтического языкового материала. Изучение поэтического представления понятия реализовано на основе концепции бинарного про-тивопоставления онтологически значимых понятий «наличие» – «отсутствие». С помощью прие-ма интерпретации выяснена роль прототипов нет и без в формировании и экспликации понятия «отсутствие» при создании поэтических мотивов, непосредственно передающих анализируемое понятие. Применение метода прототипического описания позволило раскрыть семантические нюансы, показать позитивные и негативные коннотации, репрезентирующие понятие «отсутствие» в поэзии.

Были выделены корреляции между способами использования частиц не и ни, предлогов и при-ставок не, ни, без как репрезентантов понятия «отсутствие» и представлением мотивов космической гармонии, бессмертия, искушения, увядания, гибели, отсутствия любви. Показано, что позитивная авторская оценка описываемого в стихотворном тексте создается при противопоставлении моти-вов гармонии и бессмертия с помощью диалектического объединения понятий «отсутствие» – «на-личие» путем их одновременного оязыковления в контекстах комплементарного типа.

Доминирование языковых репрезентантов понятия «отсутствие» приводит к формированию не-гативного оценочного контекста, который связан с мотивами искушения, увядания, гибели, любов-ного одиночества. Описание с когнитивных позиций значений лексических единиц, репрезентиро-ванных в поэтическом дискурсе, углубляет научное представление о семантике естественного языка как феномене психики человека.

The object of the study is the notion “absence” referring to the basic abstract notions that play a significant role in the conceptual system of any language and are of social and cultural significance. The subject of the research includes poetic contexts in which this notion is represented. Poetic texts have not been chosen by random since it is in them that the reflection of the perception of “absence” reveals the cognitive potential of personalities who individually select and use verbal means that convey this notion. The study of the mechanisms of the formation and representation of the notion “absence” in a poetic text is carried out taking into account the principle of anthropocentrism as a fundamental one in cognitive linguistics. Linguocognitive analysis based on the theory of prototypical description of lexico-grammatical phenomena makes it possible to identify a wide range of representation of the notion “absence” in poetic discourse.

The suggested methodological approach to the study of the ways of explication of the abstract notion “absence” in the Russian language has been tested in the study of poetic language material. The study of the poetic representation of the notion is realized on the basis of the binary opposition of ontologically significant notions “presence” / “absence”. With the help of the method of interpretation, the paper clarifies the role of prototypes нет and без in the formation and explication of the notion “absence” in creating poetic motifs that directly convey the notion under analysis. The use of the prototype description method made it possible to reveal semantic nuances, to show positive and negative connotations that represent the notion “absence” in poetry.

Correlations between the ways of using particles and prefixes не, ни, без as representatives of the notion “absence” and the presentation of the motives of cosmic harmony, immortality, temptation, fading, death, and lack of love are highlighted. It is shown that the author’s positive assessment of what is described in a poetic text is created when opposing the motives of harmony and immortality with the help of the dialectical unification of the notions “presence” / “absence” by means of their simultaneous verbalization in complementary contexts.

The dominance of the linguistic representatives of the notion “absence” leads to the formation of a negative evaluative context, which is associated with the motives of temptation, fading, death, and amorous loneliness. The description of the meanings of lexical units from the cognitive point of view represented in poetic discourse deepens the understanding of the semantics of a natural language as a phenomenon of human mentality.

У статті на матеріалі одного з багатозначних дієслів сучасної української літературної мови уна-очнено можливість, доцільність та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності та виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки екстралінгвальних корелятів дієслова, визначальної для способу їхньої мовної категоризації і неодмінно передбачає передовсім розмежування грама-тичного (категорії виду) та лексичного (аспектуальні класи) компонентів аспектуальності. Доведе-но, що такий підхід дає змогу, використовуючи відповідний дослідницький інструментарій (у цій розвідці – комплексна аспектологічна діагностика), створити об’єктивну, удокладнену, а не спроще-ну, схематичну модель аспектуальної парадигми полісемічної дієслівної лексеми.

Аспектуальну макропарадигму конституюють: 1) аспектуально-лексична мікропарадигма, яку наповнюють аспектуально-лексичні класи: термінативний, активітивний, стативний, евентивний, релятивний; 2) аспектуально-граматична парадигма, що об’єднує аспектуально-граматичні класи: імперфективи-партнери, перфективи-партнери, imperfeсtiva tantum, perfeсtiva tantum, біаспективи; 3) аспектуально-прагматична парадигма, що інтегрує конкретно-видові функції, зокрема прогре-сивну, ітеративну, preasens historicum, конкретно-фактичну тощо; 4) аспектуально-дериватологіч-на мікропарадигма, яка консолідує акціональні підкласи (традиційні роди, чи способи дії) як мор-фолого-словотвірні префіксальні, суфіксальні, конфіксальні деривати: атенуативи, дистрибутиви, дуративи, пердуративи, сатуративи, семельфактиви, кумулятиви, редуплікативи тощо.

На особливу увагу заслуговують у цьому дослідницькому контексті безпрефіксні імперфективи з дифузною семантикою. Комплексна аспектологічна діагностика таких дієслів дає змогу виявити всі тонкощі аспектуальної «палітри» дієслівного полісеманта. Зокрема, моделювання аспектуаль-ної макропарадигми полісемічного дієслова рвати засвідчує наявність у його аспектуально-лек-сичній мікропарадигмі семантем, що належать до п’яти різних аспектуальних класів: термінативів, активітивів, евентивів, стативів і релятивів. Аспектуальний клас визначає відповідний тип аспек-туально-граматичної, аспектуально-прагматичної, аспектуально-дериватологічної мікропарадигм: скажімо, термінативам притаманні суто видове, функціонально-видове й акціональне партнерство, прогресивна функція. Термінативними є одинадцять семантем, що відображають агентивні подіє-спрямовані процеси. Активітиви, евентиви, стативи та релятиви мають свою специфіку, яка описа-на у статті.

Усебічне дослідження закономірностей категоризації аспектуальної семантики на засадах об’єк-тивістського підходу із застосуванням комплексної аспектологічної діагностики уможливлює ви-явлення всього спектра аспектуальних характеристик дієслівної лексеми й найтонших нюансів її аспектуальної поведінки, а отже, об’єктивне моделювання аспектуальної парадигми.

Based on the case of a modern Ukrainian polysemantic verb, the paper regards the perspective of employing the objective means for describing the categories of aspect and aspectuality, which focuses on the dependence of the assessment of the intratemporal nature of the situation on the ontological specification of the verb’s extralingual correlates that is significant to their linguistic category of arrangement and predominantly lies in differentiating between grammatical (aspect categories) and lexical (aspectuality classes) components of aspectuality. Carried out through appropriate investigatory means (i.e. complex aspectology survey), the paper supports that the approach enables to create an objective and detailed but not simplified or schematic model for the aspectual paradigm in a polysemantic verbal lexeme.

The aspectual macroparadigm is constituted by: 1) an aspectual lexical microparadigm, consisting of aspectual lexical classes: terminative, activitive, stative, eventive, and relative; 2) an aspectual grammatical microparadigm with aspectual grammatical classes: imperfective partners, perfective partners, imperfeсtiva tantum, perfeсtiva tantum, and biaspectives; 3) an aspectual pragmatic microparadigm, integrating concrete aspect functions, among them progressive, iterative, praesens historicum, concrete factual, etc.; 4) an aspectual derivatological microparadigm, consolidating actional subclasses (traditional genders, or moods), like morphologic word-building prefixal, suffixal, and confixal derivatives: atenuatives, distributives, duratives, perduratives, saturatives, semelfactives, cumulatives, reduplicatives, etc.

In the investigation, special attention should be paid to prefixless imperfective forms with diffusive semantics. The complex aspect-centred analysis of these verbs enables to single out all shades of aspectuality in the polysemantic meaning of the verb. Thus, modelling an aspectual paradigm of the polysemantic verb рвати ‘tear’ reveals some special semantic units found within its aspectual lexical paradigm: they clearly belong to 5 distinct aspectual classes, those of terminatives, activitives, eventives, statives, and relatives. The aspectual class signifies the correlative type of aspectual lexical, aspectual pragmatic, and aspectual derivatological microparadigms: actually, terminatives contain specifically aspectual, functional-aspectual, and actional partnership in progressive function. The 11 semantic units reflecting agentive action-aimed processes appear to be terminative ones. Activitives, eventives, statives, and relatives contain their own specific features depicted in the paper.

The complex analysis of category arrangement rules for aspectual grammatical meaning under the objective approach, together with complex aspectual investigation, enables to reveal a range of aspectual markers found within a verb unit as well as its subtlest features of aspect character and, thus, to create an actual aspectual paradigm.

В статье анализируется образование и функционирование соотносимых возвратных и невозврат-ных форм глаголов в параллельных польско-украинских текстах середины XIX в., созданных писа-телями так называемой украинской школы Т. Падуррой (1801–1871) и С. Осташевским (1797–1875). Проведено сопоставление обнаруженных примеров нарушения оппозиции в сфере возвратности с лексикографическими материалами и данными корпуса украинского и польского языков, подтвер-дившие узуальный, а не индивидуально-авторский характер инноваций в данной контактной зоне. Двуязычие авторов анализируемых текстов объясняет тот факт, что среди специфических особен-ностей в сфере возвратности значительное место занимают польско-украинские интерферемы и явления аналогичного характера, фиксируемые также в региональном узусе. Исходя из проанализи-рованных примеров, возвратность в целом можно охарактеризовать как одну из зон межъязыковой «напряженности» в глагольной сфере.

Контактные формы отмечены в анализируемых текстах как в сфере словоизменения, так и на уровне морфосинтаксиса. Наиболее ярко межъязыковое взаимодействие проявляется в нарушении оппозиции возвратных и невозвратных глаголов. Наш материал подтвердил тенденцию к более ред-кому опущению возвратного элемента в обоих языках. В свою очередь, поддерживающее влияние может способствовать появлению усиленных за счет возвратной частицы форм как переходных, так и непереходных глаголов. При этом направление влияния может быть установлено не во всех случаях: наряду с очевидными примерами, демонстрирующими следование одному из образцов: польскому или украинскому, широко распространено взаимонаправленное воздействие.

В тех случаях, когда оба языка демонстрируют вариативность, украинские рефлексивы, как пра-вило, носят региональный (западный) характер, реже – маркированы в обоих языках. Усиление вариативности глагольных форм, характерное для украинского регионального узуса, объясняется географическим положением и социолингвистическими характеристиками данного региона. В це-лом ряде случаев появление новых вариантных (дополнительно маркированных) форм является результатом действия лексической аналогии и словообразовательной синонимии, как, например, при производстве префиксально-постфиксальных дериватов с кумулятивным значением от пере-ходных невозвратных глаголов. Эта тенденция распространяется также на непереходные глаголы (например, глаголы движения и состояния), где рефлексивы оказываются маркированными чле-нами оппозиции в обоих языках. Семантические трансформации, связанные с образованием реф-лексивов от глаголов такого рода, могут также оказывать воздействие на сферу морфосинтаксиса, приводя к увеличению частотности имперсональных субъектных конструкций и расширению чис-ла глаголов, задействованных в их образовании.

У статті порушено проблему кореляції формальної і семантичної структур дериватів. Дослідження здійснено на прикладі прикметників, дериватів із коренем -гор- (-гір-, -гур-), які входять до складу словотвірного гнізда з вершиною гора ‘гора’, ‘верхня частина’ і репрезентують семантичну опозицію ‘верx’ ↔ ‘низ’.

Корпус прикметників із коренем -гор- (-гір-, -гур-) формує понад 60 одиниць, які описують орієнтацію об’єктів у просторі, окреслюють просторову кваліфікацію об’єкта та моделюють си-стему координат мовної (а радше діалектної) картини світу. Детально проаналізовано семантику прикметників першого та другого ступенів деривації (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський тощо); префіксально-суфіксальних форм (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий та ін.) та композитів (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний тощо). Семан-тичну структуру прикметників проаналізовано в межах двох семантичних субкомплексів, а саме: ‘верхня / нижня частина об’єкта’ та ‘верхня / нижня межа’. Значення прикметників структурова-но єрархічно. Усі значення (компоненти семантичної структури) ілюструють приклади, засвідчені в говірках української мови. Зафіксовані значення представляють різні аспекти життя українців.

Проаналізовані мовні одиниці відтворюють діалектні особливості, зокрема семантичні, харак-терні для говорів південно-західного наріччя української мови. Джерелами дослідження слугували історичні та регіональні словники (Є. Желехівський, С. Недільський, П. Білецький-Носенко, Д. Яворницький, Б. Грінченко та ін.), а також діалектні тексти та лінгвістичні атласи. Семантичні зміни, виявлені на підставі аналізу історичних джерел і пам’яток української мови від ХІ ст., зафік-совано на різних історичних етапах. Це дало змогу не тільки окреслити особливості діалектної кар-тини світу діалектоносіїв, відмінності у їхньому світогляді, знаннях та колективному досвіді, а й репрезентувати особливості діалектної номінації, деривації та семантики.

Діалектні відомості подано в семи порівняльних таблицях, які фіксують деривацію та семантику аналізованих лексем, а також семантичні зміни прикметників гíрськúй / гóрський, горíшний. Задоку-ментовано найдавніші фіксації дериватів від ХІ ст. та семантичну еволюцію слів. Аналіз формальних і семантичних структур дериватів підтвердив, що семантика базового слова є основою для форму-вання семантики дериватів.

This paper deals with the problem of correlation between the formal and semantic structure of derivatives. The paper suggests examples of derivative of the root -гор- (-гір-, -гур-) and represents the semantic opposition ‘top’ ↔ ‘bottom’ – fragments of the derivative clusters of the base words of the opposition гора ‘mountain’, ‘top’.

The corpus of adjectives with the root -гор- (-гір-, -гур-) amounts to more than 60 units. It describes the orientation of objects in the space as well as identifies the spatial qualification of an object and models the coordinate system of the linguistic (resp. dialectal) worldview. The author scrutinizes the semantics of the adjectives: unprefixed derivatives of the 1st and 2nd degrees of derivation (гíрний / гóрний, горáвий, горúстий, горíшний, гірськúй, гóряний, горíський, etc.); prefixal-suffixal formations (згíрний, згірнúстий, загíрний, нагíрний, пагористий, etc.), and compounds (крутогóрий, плоскогíрний, простогíрний, etc.). The semantic structure of adjectives is analyzed within two semantic subcomplexes: ‘the top of the object’ and ‘high / low limit’. The subcomplexes unite the meanings of the adjectives, which are structured hierarchically. All meanings (components of the semantic structure) are illustrated by examples of dialectal speech. These meanings represent different aspects of the Ukrainians’ life.

The analysed units represent semantic and typical features for the south-western dialects of the Ukrainian language. The sources of the study are historical and regional dictionaries (by Ye. Zhelekhivskyi, S. Nedilskyi, P. Biletskyi-Nosenko, D. Yavornytskyi, B. Hrinchenko, etc.) and texts as well as linguistic atlases. Semantic changes, as based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language from the 11th century, were recorded at different historical stages. It is possible to identify the specific features of the perception of the world and differences in the worldview of dialect speakers, their knowledge, and collective experience, and represent the specific features of dialect nomination, derivation, and semantics.

The dialectal data provided in the 7 comparative tables of the lexeme’s derivation and semantics, and what is more, semantic changes of the adjectives гíрськúй / гóрський and горíшний. The oldest fixations of derivatives from the 11th century and the semantic evolution of the words are documented. The analysis of the formal and semantic structures of derivatives proved that the semantics of the base word is the basis for the formation of the semantics of derivatives.