Search Results

You are looking at 1 - 8 of 8 items for

  • Author or Editor: Єлизавета Барань x
  • Refine by Access: All Content x
Clear All Modify Search

The paper based on the work by E. Timchenko “Materials for the dictionary of 15th–18th-century southern Russian written language” represents some words that are similar in pronunciation and meaning in Hungarian and Ukrainian, showing the relationship between these lexical elements, and setting their etymologies.

Restricted access
Studia Slavica
Authors: Адальберт Барань and Єлизавета Барань
Restricted access

The aim of this paper is to present László Dezső’s achievements in the field of Ukrainian linguistics and historical dialectology as well as to show the importance of his research in the development of Ukrainian studies.

Restricted access

The aim of the present paper is to describe Sándor Bonkáló’s research in the field of Ukrainian language and dialectology, to emphasize the importance of his approach to the definition of the place of Ukrainian among other East Slavic languages, to outline the characteristic features of Bonkáló’s investigations in the field of Hutsul dialects and ethnography as well as to focus on the role of Bonkáló’s research in the development of Carpathian Ruthenian literature and culture.

Restricted access

Еміль Балецький - дослідник закарпатських українських говорів (другий етап наукової діяльності)* До 100-річчя від дня народження

Emil Baleczky - a Researcher of Transcarpathian Ukrainian Dialects (the Second Stage of his Professional Carrier). To his 100th Birthday

Studia Slavica
Author: ЄЛИЗАВЕТА БАРАНЬ

Emil Baleczky (his pseudonyms: E. Latorchanin, O. Vyshchak, and his cryptonym: E. A.) is one of the most prominent personalities in the history of Ukrainian studies in Hungary in the twentieth century. His main scientific interests include Transcarpathian dialectology and historical lexicology of the Ukrainian language.

The second stage of the scientist's professional carrier is connected with the University of Budapest, where in 1951, Emil Baleczky was appointed head of the Department of the Russian Language at the Institute of Foreign Languages, and at the same time assistant professor of the Russian Institute at the University.

Among the scientific interests of Emil Baleczky was the investigation of lexical units commonly used in Transcarpathia, first of all, in terms of their etymology. Among the achievements of the researcher, special attention must be paid to Emil Baleczky's attempt to determine the origin of some borrowed words, including those originally Slavic, which are common in the Carpathian Ukrainian dialects.

Emil Baleczky performed a deep etymological and lingual-geographical analysis of the word урик, урюк, орек in the Ukrainian language, that of the word дюг widespread in Precarpathian Ukrainian, Polish, and Slovakian dialects, and also that of the noun kert in Transcarpathian Ukrainian dialects. The author devoted a separate paper to the study of the origin of dialecticisms like фотляк, csulka ~ csurka, бôшнак, булґар’, валах, ґириґ, тôўт, and циганин, investigated the etymology of the terms of national dishes widespread in Carpathian Ukrainian dialects, in particular of the token бáник. He considered the role of the Old Church Slavonic language in the history of the Carpathian Ukrainian dialects.

According to his contemporaries, it is known that Emil Baleczky did not maintain official connections with the Soviet Transcarpathians but was surprisingly well-informed about the scientific processes in his native land. He analyzed the works contained in the two editions of the Dialectological Collection of Uzhgorod State University. In addition to examining the issues raised, Baleczky complemented, specified, and sometimes criticized the achievements of his colleagues, which indicates his deep knowledge of Transcarpathian Ukrainian dialectology.

Thus, we can state that Emil Baleczky's works testify the high professionalism of the author, his profound knowledge in the field of synchronic and diachronic dialectology. The love of Transcarpathian dialects inspired the researcher to study them thoroughly as well as to present the research results to the general public of Slavists. The main area of Emil Baleczky's scientific interest until the end of his life was Ukrainian linguistics, particularly Transcarpathian Ukrainian dialectology.

The aim of this paper is to present the Emil Baleczky's achievements in the field of Transcarpathian Ukrainian dialectology, focusing on the period from 1957 to 1979.

Restricted access

З історії лінгвоукраїністики в Угорщині (мовознавча діяльність Ласлова Чопея)

From the History of Ukrainian Linguistics in Hungary (László Csopey’s Works on Linguistics)

Studia Slavica
Author: Єлизавета Барань

Вивчення українського мовознавства в Угорщині має давню історію. Увага дослідників зосереджу-валася насамперед на питаннях синхронної та діахронної діалектології, зокрема закарпатської, про-блемах українсько-угорських міжмовних контактів. Ім’я Ласлова Чопея в українській лексикографії відоме насамперед як укладача «Русько-мадярського словаря» (Будапешт, 1883).

У статті проаналізовано статтю «Magyar szók a rutén nyelvben» (Угорські слова в руській мові) та реєстр «Русько-мадярського словаря», подано етимологію слів, які з погляду їх первинного похо-дження були спірними, зіставлено різні оцінки словника мовознавцями з часу його появи до сього-дення.

Ласлов (Василь) Чопей (уг. Csopey / Csopei László) – угорський педагог, перекладач, мовознавець. В енциклопедії «Українська мова» написано: «Ласлов (Василь) Чопей – український мовознавець; писав мовою дуже близькою до закарпатського народного мовлення центральної частини краю». Ю. Шевельов доповнює: «Чопей Василь – педагог, упорядник підручників для народних шкіл Закар-паття (1881–1890)».

Угорський славіст Аттіла Голлош зі вступною статтею Іштвана Удварі підготував до видання уза-гальнювальну працю «Csopey László élete és művei» (Життя і праці Ласло Чопея). А. Голлош уклав бі-бліографію праць Л. Чопея, класифікувавши їх за такими галузями: літературознавство, етнографія, мовознавство, переклади, фахова література, підручники для русинських шкіл, природознавство, експедиції, виставки, поштова скринька, статистика, рецензії, лекції в Малій Академії, редакторська робота, листування. На прохання міністерства Л. Чопей уклав та переклав вісім підручників для народних шкіл.

З появою статті «Magyar szók a rutén nyelvben» (Угорські слова в руській мові), опублікованій у 1881 році, Ласло Чопей розпочав дослідження угорсько-слов’янських мовних зв’язків. Працю Чо-пея можна вважати першою у дослідженні угорських лексичних запозичень в українських говорах сучасної території Закарпаття. У своїй статті, написаній на науковому рівні свого часу, автор пе-рерахував відомі йому угорські лексичні елементи березької говірки, вказав на фонетичні зміни, які відбулися на українському мовному ґрунті, подав тематичну класифікацію, указавши, по суті, напрямки подальших досліджень.

Традиційно вважається, що українсько-угорська словникова справа бере свій початок від другої половини ХІХ ст. із появою «Русько-мадярського словаря» Ласлова Чопея. Словник високо оцінила Угорська королівська академія наук – автор отримав премію Фекешгазія. Словниковий реєстр нараховує 20 тисяч вокабул і відображає лексичний склад добре відомих укладачеві закарпатських східнослов’янських говорів.

Проживаючи далеко від україномовної території, у кінці ХІХ ст. наголошував на самостійності української мови, відстоював право на її розвиток і функціювання.

Вважаємо, що словник є цінною лексикографічною працею, а його автора можемо вважати осно-воположником українсько-угорської лексикографії. Доробок Л. Чопея і сьогодні може стати в при-годі лексикологам, діалектологам, історикам мови, а також дослідникам міжмовних та діалектних контактів, а його результати формують основу для нових наукових розробок.

The investigation of Ukrainian linguistics in Hungary has a long history. The researchers in this field have focused mainly on issues of synchronic and diachronic dialectology, in particular Transcarpathian, as well as the problems of Ukrainian–Hungarian interlingual contacts. László Csopey’s name is first known in Ukrainian lexicography as the compiler of the Ruthenian–Hungarian Dictionary (Budapest, 1883). We have analyzed the paper Hungarian words in the Ruthenian language and the register of the RuthenianHungarian dictionary in order to present the etymology of words that are controversial in terms of their origin and aimed to compare various assessments of the dictionary by linguists from the time of its appearance to the present.

László Csopey was a Hungarian teacher, translator, and linguist. In the encyclopaedia of the Ukrainian language, he is described as follows: “László (Vasyl) Csopey – a Ukrainian linguist; he wrote in the language which is very close to the Transcarpathian folk language of the central part of the region”. Yurii Shevelyov adds: “Vasyl Csopey is a teacher, compiler of textbooks for public schools of Transcarpathia (1881–1890)”.

In 2004, the Hungarian Slavist Attila Hollós prepared for publication the generalized work László Csopeys life and works with an introductory paper by István Udvari. At the request of the Ministry of Education, László Csopey compiled and translated eight textbooks for public schools. He began to investigate Hungarian–Slavic language contacts and published the paper Hungarian words in the Ruthenian language in 1881. The paper can be considered the first in the field of investigation of Hungarian lexical borrowings in the Ukrainian dialects on the territory of present-day Transcarpathia. In his paper, the author has listed all the Hungarian lexical elements of the Bereg dialect known to him, pointed out the phonetic changes that took place in the Ukrainian language, and gave a thematic classification indicating, in fact, areas for further research.

It is traditionally believed that the Ukrainian–Hungarian dictionary publication dates back to the second half of the nineteenth century with the appearance of RuthenianHungarian Dictionary by László Csopey. The dictionary was highly praised by the Hungarian Royal Academy of Sciences and the author received the Fekésházi Prize. The dictionary register has 20,000 entries and reflects the lexical composition of the Transcarpathian East Slavic dialects well-known to the compiler. Living far from the Ukrainian-speaking area in the late nineteenth century, László Csopey emphasized the independence of the Ukrainian language, defended the right to its development and functioning.

We believe that the analyzed dictionary is a valuable lexicographical work, and its author is considered the founder of Ukrainian–Hungarian lexicography. László Csopey’s work is still relevant up to now and it can be used by lexicologists, dialectologists, language historians as well as specialists in interlingual and interdialectical contacts, and its results form the basis for further research in these fields of linguistics.

Restricted access
Studia Slavica
Authors: Єлизавета Барань, Tamás Tölgyesi, Krešimir Mićanović, and Marko Jesenšek
Restricted access