Search Results
This study proposes a re-evaluation of the thermal models for lithosphere in the main tectonic units of the extra-Carpathian area (Central Moesian Platform, Black Sea Block and East-European Platform) and a minimization of the uncertainties in the spatial distribution of the parameters required in thermal modelling, by assimilation of available information supplied by tomographic seismic data, using the seismic wave velocity — temperature conversion. The thermal structures of the three tectonic compartments are estimated through the extrapolation of the surface heat flow determinations and by thermal modelling simulating the main geodynamic processes affecting the lithospheric structures (sedimentation in the Focşani Depression, magma eruption in the Neogene volcanic belt and convergence process in the Eastern Carpathians). Forcing the 1D and/or 2D thermal models (heat flow derived geotherms) to fit the seismic constraints (seismic derived geotherms) the more plausible values for the thermal parameters are assessed. The rheological structures in the investigated zones are then obtained by valuating the developed thermal models and are interpreted in correlation with the characteristics of the seismic wave propagation process — quality factor of the medium Q , provided by recent seismic studies.
The etymological analysis of Slavic phraseological units offers the possibility to discover new and perspectives correspondences, as justified by the findings of Opalkova (2004) and Mokienko (2008). This study contains the analysis of areal aspects of some Slovak phraseological units that involved as a result of cultural and linguistic contacts in the Carpathian Basin. Certain parallels were found between Hungarian and Slovak phraseological units, which made a more extended investigation necessary between the transmitter and recipient languages. The investigation included the examination of European languages that had direct contact with both Hungarian and Slovak to establish the presented or lack of a given structure. In the case of the examined parallel structures it was justified that the metaphorical image of the phraseological expression is generally missing from European languages. Further parallel forms were found in Turkish that envolved as a result of Finno-Ugrian and Turkish contacts. This phenomenon entails that the Slovak phraseological units arrived in Slovak from the Hungarian. The transmission is further justified by the fact that Slovak phraseology uses words in metaphorical images borrowed from Hungarian that have a Turkish origin. This relationship could only be formed via Hungarian and Slovak contacts. This comparative analysis hopefully contributes to the systematic etymological analysis of Slovak phraseology deemed necessary by Opalkova.
This paper illustrates the application of multidisciplinary data analysis to the Carpathian-Pannonian Region and on the basis of geodetical data presents verification of a tectonic model of the Carpathian-Pannonian lithosphere with impact on the possible risk and activity of the geodynamic and kinematical zones in consequence of the post-subduction processes. This approach and analyses can be used for the analyses any Carpathian area from the point of view of the recent movements tendencies.All available mentioned geodata were verified and unified on the basis of the same scale and in the Western Carpathians on the remote sensing data, too.Independent GPS epoch-wise observing campaigns took place in several regions and the whole territory is now covered by tens of permanent stations. The long-term observational series from permanent stations generally yield reliable site velocities, however, distribution of such stations is not dense enough to provide velocity field with sufficient resolution all over the monitored region.In the paper we also shortly describe velocity fields available from various national and regional GPS geo-kinematics projects. The heterogeneous velocity fields have been homogenized and used for construction of the intraplate GPS velocities in Central and South-East Europe and their interpretation, focusing on the chosen active zone. As one of most important we consider — so called — “rebounding area” in East Carpathians. The proposed interpretation and solution enable to consider new view on the Pliocene to recent period.
M. Kovác 1992 Tertiary evolution of the Intra-Carpathian area: a model Tectonophysics 208 231 241
Tertiary tectonic evolution of the intra-Carpathian area: a review Acta Volcanologica 7/ 2 1 13 . L
Geochronology of Neogene magmatism in the Carpathian arc and intra-Carpathian area Geologica Carpathica 57 511 530 . Schréter , Z
Семантика та поширення унгаризму салаш у карпатському діалектному ареалі
The Semantics and Spread of the Hungarian Word salash in the Carpathian Dialect Area
Метою даної статті є дослідження розвитку фонетичної форми та семантики, визначення походжен-ня та поширення слова салаш у говірках карпатського ареалу, а також у континуумі балканських та слов’янських мов. Робота проведена в руслі традиційних проблем балканських та карпатських сту-дій, кінцевою метою яких є збирання, опис семантики та вивчення походження ідіоетнічної куль-турної лексики давнього пастушого населення цього етномовного континууму, зрозуміти шляхи і час утворення цього етнокультурного феномена та його спільної лексики.
Матеріалом для аналізу у статті послужили загальномовні, спеціальні та діалектні словники, а також діалектологічні атласи та лінгвістичні карти слов’янських і балканських мов (української, російської, словенської, болгарської, македонської, сербської, словацької, польської, румунської та ін.) та їх карпатських діалектів. У дослідженні використано методи семантико-фонетичного аналі-зу варіантів слова у лексикографічних джерелах, інтерпретації лінгвістичних карт, етимологічного аналізу.
Лексема салаш, яка входить до карпато-балканського етнокультурного словника, давно була за-писана діалектологами і її семантика вивчалася багатьма дослідниками мов і діалектів цього ареалу, картографувалася у численних діалектних та ареальних лінгвістичних атласах. Але щодо походжен-ня цього слова висловлювалися різні припущення і єдиної думки в дослідників до цього часу не було. На основі проведеного дослідження ми визначаємо номінативну модель, за якою утворено цей карпатизм угорського походження, як дериваційно-метонімічну фінітивну модель «функція – дім», лексему за утворенням як девербативний фінітив із первісною семантикою ‘місце зупинки, ночів-лі’, утворений від угорського дієслова száll ‘зупинятися на ночівлю’.
Порівняльне вивчення семантики діалектного слова салаш дозволило визначити такий розвиток його основних та похідних значень: ‘місце для ночівлі’, ‘сезонне тимчасове житло’, ‘будівля для до-машніх тварин’, ‘будівля для пастухів’, ‘господарство пастухів у горах’, ‘стадо’, ‘табір’, ‘будь-яке тим-часове житло’. Порівняльно-історичне дослідження, проведене із залученням широкого діалектного матеріалу різних мов досліджуваного континууму, дозволило остаточно прийняти угорську етимо-логію слова салаш, яке спочатку було поширене в карпатських говірках на позначення пастушого тимчасового житла, а згодом проникло в сусідні мови усіх Балкан і всієї Славії, змінивши свою фонетичну форму та семантику від конкретного до широкого значення ‘будь-яке тимчасове житло з хворосту та гілок’.
The aim of this paper is to study the development of the phonetic form and semantics of the word salash, to determine its origin and distribution in the dialects of the Carpathian area as well as in the continuum of Balkan and Slavic languages. The work is carried out in line with the traditional problems of Balkan and Carpathian studies, the ultimate goal of which is to describe the semantics and study the origin of the idioethnic cultural vocabulary of the ancient pastoral population of this ethnolinguistic continuum, and to understand the ways and the time of formation of this ethnocultural phenomenon.
General, special, and dialect dictionaries as well as dialect atlases and linguistic maps of Slavic and Balkan languages (Ukrainian, Russian, Slovenian, Bulgarian, Macedonian, Serbian, Slovak, Polish, Romanian, etc.) and their Carpathian dialects served as the material for analysis in the paper. The research uses methods of semantic-phonetic analysis of word variants in lexicographic sources, the interpretation of linguistic maps, and etymological analysis.
The lexeme salash, which is part of the Carpatho-Balkan ethnocultural dictionary, has long been recorded by dialectologists, its semantics has been studied by many researchers of languages and dialects of this area, and it has been mapped in numerous dialect and areal linguistic atlases. Various assumptions have been made about the origin of this word, and researchers have not yet agreed. Based on our research, we define the nominative model, according to which this Carpathianism of Hungarian origin was formed as a derivational-metonymic finitive model “function – home”, and the lexeme as a deverbative with the original semantics from the Hungarian verb száll ‘to stay overnight’.
The comparative study of the semantics of the dialect word salash allowed to determine the following development of its basic and derived meanings: ‘a place to spend the night’, ‘seasonal temporary housing’, ‘a building for cattle’, ‘a building for shepherds’, ‘the shepherds’ farm in the mountains’, ‘a herd’, ‘a camp’, ‘any temporary building’. The comparative-historical study conducted with the involvement of a wide dialect material from various languages of the continuum under study allowed us to finally accept the Hungarian etymology of the word salash, which was first used in Carpathian dialects to denote shepherd’s temporary dwelling, and subsequently penetrated into the neighbouring languages of the whole Balkan and Slavic area, developing its phonetic form and semantics from the specific to the broad meaning ‘any temporary dwelling made of firewood and branches’.
. K aczanowska , M aLgorzata 2003 Distribution of Raw Materials Used in the Chipped Stone Industry of the Western Linear Band Pottery Culture and the Eastern Linear Pottery Culture in the Circum-Carpathian Area . In
Tertiary evolution of the Intra-Carpathian area: a model Tectonophysics 208 221 241 . B. Czauner
Eur. Seismol. Comiss. Hung. Acad. Sci. Seism. Obs. GGRI 589 599 Csontos, L. 1995: Tertiary tectonic evolution of the Intra-Carpathian area: a review
