Search Results

You are looking at 1 - 10 of 20 items for :

  • "cognitive semantics" x
  • Refine by Access: All Content x
Clear All

Cognitive linguistics makes a distinction between the description of language and the analysis of cognitive processes of language use. The explanation of the translator’s decisions appears in a cognitive frame and it emphasizes the difference between the two cultures, the conceptual space and the cognitive components of Russian and Hungarian people’s linguistic images. The metaphorisation of place names as a problem during the translation of literary works from Russian into Hungarian is discussed and analyzed in this paper in terms of cognitive semantics.

Restricted access
Studia Slavica
Author:
Е. В. ЧЕРНЦОВА

The paper suggests the metacognitive representation of the conceptual framework of кажимость gestalt. The metacognitive representation is based on the inferential conclusions obtained by cognitive-discursive analysis of the functioning contexts of polysemous verbal predicates казаться, показаться. The Gestalt script includes native speakers’ experience conceptualized in the semantics of contexts. This experience can be presented by the following meta-utterances: The speaker knows that it is not possible to see an object being observed properly from afar, i.e. the first impression of it could turn out to be mistaken. The speaker also knows that it is possible to come closer to the object afterwards and observe it, i.e. to re-verify the results of perception empirically. This allows them to form a more complete idea / knowledge about the object. Subsequently, the speaker reflects on his first visual impression based on the received idea / knowledge, evaluates it as “true” or “false”. In addition, the speaker is aware that there are particular circumstances under which effect the visual images of objects in the real world are distorted and the recipient receives visual illusions.

In the paper, a cognitive Gestalt script was formed. Based on it, all contexts with the words казаться, показаться are built. Due to the dialectical combination of perceptual and epistemic modes, a single /unified Gestalt script consists of two parts. On the one hand, there is supposed to be a subject-experiencer as well as his perceptual act, the object he observes, the first, potentially erroneous /distorted image of the object. There should also be a potential opportunity to implement an act of reflexive verification of the first impression and establish the truth. On the other hand, there is supposed to be the subject as a bearer of knowledge, his knowledge of the distorted character of the subject-experiencer's perception as well as his knowledge of the inconsistency between the subject-experiencer's first impression and what exists in reality. In addition, there should be implicit / explicit awareness of the reasons that led to the distortion of the perception results.

The author demonstrates the integrity of the conceptual semantics of the Gestalt script. The correlation between the conceptual level and the level of language semantics is shown in a sketchy way in terms of figure, background, and focus. The author also describes focus shifts which underlie the construction of different contexts - background and figure.

Restricted access
Acta Linguistica Hungarica
Authors:
Károly Bibok
,
Julia Coryell
, and
Saihua Xia

. Semantic theory and the problem of polysemy Fischer, Kerstin 2000. From cognitive semantics to lexical pragmatics: The functional polysemy of discourse particles. Mouton de Gruyter

Full access

/1992. A third perspective on argument. In: Benoit et al. (1992, 91-116). Kertész, András 2004a. Cognitive semantics and scientific knowledge. Case studies in the cognitive science of science. Benjamins, Amsterdam

Full access
Acta Linguistica Hungarica
Authors:
Edith Moravcsik
and
András Bárány

1997 37 331 355 Kertész, András. 2004a. Cognitive semantics and scientific knowledge: Case studies in the cognitive

Full access

Zoltán , Szabó Péter : Idioms. A View from Cognitive Semantics . Applied Linguistics 17 ( 1996 ): 326 – 355 . Ladan 2006

Restricted access
Studia Slavica
Author:
Л. І. Даниленко

Стаття присвячена етимологічному, семантичному і функціональному аналізу когнітивної сфери вітання й побажання на матеріалі лексичних і фразеологічних засобів української та чеської мов з деякими паралелями в інших мовах. З такого погляду чеська та українська лексика і фразеологія ще не були предметом окремої студії. Цей аспект дослідження може бути корисним для вивчення проблем когнітивної семантики і лінгвістичної прагматики.

У компаративному плані вивчаються етимологічні характеристики лексики української та чеської мов. Констатовано, що, незважаючи на спільне праслов’янське походження, іменники укр. поздоровлення та чес. pozdrav мають різні етимологічні версії. Для чеської мови вихідна мотиваційна модель слова pozdrav ‘вітання’ ґрунтувалася на понятті здоров’я, те саме виявляє українська мова стосовно слова поздоровлення на відміну від синоніма вітання, етимологічно пов’язаного з vytaty ‘жити’ й вітати ‘говорити, звертатися до когось’. В обох досліджуваних мовах первинні значення лексем семантичного поля «вітання, поздоровлення» (укр. вітати, поздоровляти, віншувати, здрастувати; чес. pozdravovat, gratulovat, blahopřát, vinšovat) виявляють ознаки суб’єктивної приязні, прихильності, симпатії до когось та детермінують модель мовної поведінки учасників комунікації.

Побажання здоров’я – основний когнітивний складник вітання й поздоровлення. У статті проаналізовано також фразеологічні формули вітання і побажання: укр. Будьте здорові! і чес. Buďte v pohodě! На основі набору даних словника-тезауруса чеської мови, лексичної синонімії слова pohoda можна зробити висновок про те, що сучасна чеська формула побажання Buďte v pohodě! в семантичному відношенні є набагато глибшою, ніж класичне Buďte zdrávi!, оскільки у свідомості носія чеської мови понятійний простір слова pohoda охоплює не лише поняття здоров’я, але й близькі до нього щастя, радість, любов, комфорт, задоволення, добробут, які виражають цінності, значущі для кожного індивіда.

Характерною особливістю чеської вітальної формули Buďte v pohodě! є те, що це фразеологічний неологізм, вперше зафіксований чеськими словниками наприкінці ХХ ст. У зіставленні з чеською мовою ми відзначаємо особливість української формули вітання Многії літа! Ця формула побажання пройшла багатовіковий процес інтеграції від церковного побуту до сфер суспільного життя. У цілому дослідження показало, що основні мотиваційні моделі для реалізації вітань і побажань лексичними і фразеологічними засобами сформовано мовною системою і дискурсивною практикою, в основі яких лежить мовленнєвий етикет або життєво значима подія, щодо якої адресат реалізовує комунікативні інтенції – висловлює увагу, повагу й добросердечне ставлення.

The paper is dedicated to the etymological, semantic, and functional analysis of the cognitive sphere of greetings and wishes on the material of lexical and phraseological elements of the Ukrainian and Czech languages, using the data from other Slavic languages. From this point of view, Czech and Ukrainian vocabulary and phraseology have not yet been the subject of a separate study. This aspect of research can be useful for studying the problems of cognitive semantics and linguistic pragmatics.

The etymological characteristics of Ukrainian and Czech vocabularies are studied in a comparative way. It is stated that despite their common Proto-Slavic origin, the Ukrainian noun поздоровлення and the Czech word pozdrav have different etymological history. For the Czech language, the initial motivational model pozdrav ‘greeting’ was based on the concept of health. The same is revealed by the Ukrainian language in relation to the word поздоровлення, in contrast with the synonym вітання, which is etymologically related to vytaty ‘live’ and вітати ‘speak, address someone’. In both languages, the primary meanings of the lexical items of the semantic field “greetings, congratulations” (pozdravovat ‘greet’, gratulovat ‘congratulate’, blahopřát ‘welcome’, vinšovat ‘salute’) show signs of subjective friendliness, affection, and fellow feeling for someone, and they determine the model of language behaviour of the participants in communication.

Wishing good health is the main cognitive component of greetings and congratulations. The paper also analyzes the phraseological formulas of greetings and wishes: Ukrainian Будьте здорові! and Czech Buďte v pohodě! Based on the data set of the dictionary-thesaurus of the Czech language, we can conclude that in terms of semantics, the modern Czech formula Buďte v pohodě! is much deeper than the classical Buďte zdrávi! because in the mind of a Czech speaker, the conceptual space of the word pohoda implies the concepts of health, happiness, joy, love, comfort, satisfaction, and well-being, which include values that are important to every individual.

A special feature of the Czech formula Buďte v pohodě! is that it is a phraseological neologism first recorded by Czech dictionaries in the late 20th century. In comparison with the Czech language, we can observe the peculiarity of the Ukrainian greeting Многії літа! This formula went through a centuries-long process of integration from church life into everyday social life. In general, the study demonstrates that the main motivational models in the lexical and phraseological implementation of greetings and wishes are formed by the language system and discursive practice, which is based on speech etiquette or a significant event to which the addressee expresses attention, respect, and warm-hearted attitude.

Restricted access

. Subjectification. Various paths to subjectivity 2006 Talmy, Leonard 2000. Toward a cognitive semantics. Vol. 1: Concept structuring

Full access

, and Experientialist Philosophy: Challenging Cognitive Semantics . Berlin : Mouton de Gruyter . Hoff , E. ( 2006 ): How Social Contexts Support and Shape Language

Restricted access

2006 116 272 313 Talmy, Leonard 2000. Toward a cognitive semantics. Vols I–II. MIT Press, Cambridge MA

Full access