Search Results

You are looking at 1 - 10 of 383 items for :

  • "vocabulary" x
  • Refine by Access: All Content x
Clear All

’ invective. In my paper I would like to give compensation of this gap. So much the morebecause Joshua Whatmough stresses in his article Pudicus Poeta: Words and Things, The Vocabulary of Catullus, that Catullus’ “commonplace vocabulary – is remarkably low

Open access

Absztrakt

A Biblia klasszikus korszakbeli, reneszánsz kori és a későbbi időszakokból származó mértékadó fordításai valamennyien a szókészlet és az állandósult szószerkezetek előírás szerint való fordításának alapelvét követik. Néhány fordítási beszámoló azt mutatja, hogy a fordítók már a kezdetekben megegyeztek arról, hogy a szó- és kifejezéskészlet viszonylagos egységét megőrzik fordításaikban. A tanulmány a szókészlet és a jellemző bibliai stílus egységességének kérdését tárgyalja az Ésaiás próféta könyvének arám (Targum), görög (Septuaginta) és latin (Vulgata) fordításából származó, az isteni igazság fogalmának megjelölésére szolgáló kifejezéseknek az összehasonlításával. A szókészletet valójában a bibliai stílus és az alapvető irodalmi formák jellemzői határozzák meg. A szerző a bibliafordítás kihívásait ennek megfelelően tágabb perspektívából, az északnyugati sémi nyelvek irodalmi hagyományainak ápolása és a bibliai stílus megőrzésének kívánalma távlatából mutatja be. A számos szinonima, antonima, állandósult szókapcsolat jelenléte, valamint a bibliai szövegmagyarázat hagyományának fontossága a zsidó és a keresztény kultúrában a fő oka annak, hogy a bibliafordításokban az alapvető szókészlet egységesítésére való törekvésekkel találkozunk.

Restricted access

One of the significant problems with Old Turkic inscriptions is that it is not known by which peoples’ or tribe’s Turkic language the inscriptions were written in. Although among the clans and persons who wrote and erected the large inscriptions of the Turkic and Uyghur Khanates, those of Köl Tegin, Bilge Kaghan, Şine Usu, Tariat, Tes and Karabalghasun I were identified, the peoples or clans having erected the other inscriptions are mostly unknown. The most serious problem encountered by researchers in consideration of the tribal seals present in the inscriptions is the uncertainty whether the seal belonged to the tribe that wrote or erected the inscription, or the tribe that was in power at that time.

This paper investigates the inscriptions of the Uyghur Khanate. Our scrutiny is based on the examination of the peculiarities of the Uyghur Khanate inscriptions which cannot be observed in any other inscriptions of Mongolia, Yenisei, Altai and Kyrgyzstan. By substituting these peculiar words with other words to be found in other inscriptions, an attempt has been made to prove that these words are Uyghur dialectal words. After an inquiry whether the words were used subsequent to the runic period, etymological suggestions concerning the words have also been put forward.

Restricted access

The present piece of research was carried out taking into account the scientific achievements of the Moscow Ethnolinguistic School, founded by N. I. Tolstoy in the 80's of the last century, which entails the study of the vocabulary of

Restricted access

The author gives numeric data on the vocabulary of the fragments, i.e. the total number of lexemes, the distribution of word categories and the distribution of lexemes in different sources. Then he analyzes loan-words attested in fragments: Grecisms, Hebraisms, Latinisms, Germanisms and Protobulgarianisms. After that he differentiates between Ohridisms and Preslavisms in the Slavic part of the vocabulary, as well as the elements of the western (Moravian) origin. Finally, he compares the vocabulary of the fragments with that in OCS dictionaries in order to determine the changes in the lexical inventory. He concludes that the vocabulary of the fragments is conservative, and that there are not many new lexemes taken from the Croatian vernacular.

Restricted access

). Kane , D. ( 1989 ): The Sino-Jurchen Vocabulary of the Bureau of Interpreters . Bloomington (Indiana University Uralic and Altaic Series 153). Kane , D

Restricted access

Publication of a handwritten Gypsy word list in the so-called Transylvanian Gypsy dialect compiled by a Gypsy student of the Calvinist college in Kolozsvár (Cluj-Napoca) in the late 18th century.

Restricted access

Функціювання лексики на позначення стихійних явищ в українській мові XVІ–XVIII ст.

The Functioning of the Vocabulary Designating Natural Disasters in the Ukrainian Language in the 16th–18th Centuries

Studia Slavica
Author:
Василь Денисюк

Дослідження особливостей функціювання лексики на позначення стихійних явищ, виконане на матеріалі писемних пам’яток української мови ХVІ–ХVІІІ ст., дає підстави стверджувати, що генетично аналізовані номени цієї тематичної групи праслов’янського походження. Одиничним випадком представлено запозичення з польської мови пожога. У задекларований період відбувається активне поповнення групи лексики на позначення стихійних явищ за рахунок входження в неї лексичних одиниць з інших тематичних груп, зокрема метеорологічної лексики, та розвитку в цих словах унаслідок семантичних зсувів нових значень, що репрезентують загальне поняття «стихійне явище». Аналізовані лексеми демонструють один вид системних відношень – синонімічні.

За структурою в аналізованих писемних текстах виявляють активність однослівні найменування, з’ясувати відповідну семантику яких допомагає контекстуальне оточення. Часто автори творів послуговуються кількаслівними найменуваннями, до складу яких входить іменник та прикметник (зазвичай це атрибутиви великій, лютий чи форми найвищого ступеня порівняння превеликіе, прежестокій, що експліцитно вказують на високий ступінь описуваного явища).

Прикметно, що для реалізації семи ‘повінь’ автори залучають віддієслівний іменник потоп, що в досліджуваний період поступово починає втрачати релігійну та набуває світської семантики. Києворуську традицію продовжує номінація цього явища дієслівно-іменниковим або прикметниково-іменниковим словосполученням.

Основним репрезентантом семи ‘посуха’ слугує атрибутив сухий, який у досліджуваних пам’ятках уживається виключно в описових конструкціях, субстантивний компонент яких – лексема на позначення пори року (весна, літо, осінь).

Сему ‘холод’ в аналізованих писемних текстах реалізують лексеми холод і мороз, ужиті в повноголосній формі та ускладнені квантитавними формами прикметників для репрезентації ступеня стихійного явища. Саме в реалізації цієї семи спостерігаємо суб’єктивний підхід до оцінки явища.

Лексема сніг у багатьох контекстах реалізує синкретизовану семантику – ‘атмосферні опади’ та ‘стихійне явище’. Чітке уявлення про стихійне явище дають контексти, у яких автори послуговуються додатковим атрибутивом-кваліфікатором великий. Зрідка роль додаткового кваліфікатора виконує прислівник зі значенням кількості, ускладнений іншим прислівником зі значенням міри і ступеня.

У семантичній структурі номенів на підставі метафоричного перенесення відбувся розвиток переносного значення, що засвідчують сучасні лексикографічні праці. Більшість однослівних найменувань успадкувала нова українська мова, де вони продовжують функціювати без зміни основного лексичного значення.

The study of the peculiarities of the functioning of the vocabulary designating natural disasters performed on the basis of written monuments of the Ukrainian language in the 16th–18th centuries allows us to state that the genetically analyzed lexemes in this thematic group are of Proto-Slavic origin. The only exception is the borrowing пожога from the Polish language. The vocabulary designating natural disasters was actively completed due to the inclusion of lexical units from other thematic groups including meteorological vocabulary and the development of new meanings in these words because of semantic shifts representing the general concept of ‘natural disasters’ during the declared period. The analyzed lexemes demonstrate one type of systemic relations: synonymous.

One-word names show activity according to the structure of the analyzed written texts. The contextual environment helps to find out the corresponding semantics of them. The authors often use multi-word names which include a noun and an adjective (they are usually the adjectives великий, лютий or forms of the highest degree of comparison превеликіе, прежестокій, which explicitly indicate a high degree of the described disaster).

It is noteworthy that the authors use the verbal noun потоп for the realization of the seme ‘flood’, which gradually started to lose its religious semantics and acquired a secular meaning in the period under study. The Kievan Rus’ tradition is continued by the nomination of this disaster by a verb–noun or an adjective– noun word combination.

The main representative of the seme ‘drought’ is the adjective сухий, which is used exclusively in the descriptive constructions in the studied monuments, the substantive component of which is a lexeme to denote a season (весна, літо, осінь).

The lexemes холод and мороз realize the seme ‘cold’ in the analyzed written texts. They are used in their full-vowel forms and combined with quantitative forms of adjectives to represent the degree of the natural disaster. A subjective approach to the assessment of the disaster is observed in the implementation of this seme.

The lexeme сніг in many contexts implements syncretized semantics: ‘precipitation’ and ‘natural disaster’. A clear idea of the natural disaster is given by the contexts in which the authors use the additional qualifier великій. Occasionally, the adverb with the value of amount combined with another adverb with the value of extent and degree performs the role of an additional qualifier.

As evidenced by modern lexicographic works, the development of a figurative meaning occurred in the semantic structure of nouns on the basis of metaphorical transfer. The present-day Ukrainian language inherited most of the one-word names, which continue to operate without changing their basic lexical meaning.

Restricted access
Restricted access